Самоправство

Самопра́вство, сваві́лля — самовільне порушення законних норм і правил при вирішенні яких-небудь справ; вчинення особою дій, правомірність яких оспорюється іншою особою або організацією.

Прикладом самоправства є дії кредитора, коли в цілях стягнення боргу кредитор забирає річ, що належить боржнику, без згоди на те боржника і без рішення суду.

Див. також

• Свавілля
• Самосуд

Посилання

• Самоправство // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
• Самоправство // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
• Самоправство // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 870. — ISBN 978-966-937-261-1.
• Самоправство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.Самоправство // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.