Самко Стефан Григорович

Стефан Григорович Самко (нар. 28 березня 1941, Ростові-на-Дону, Росія) — український учений-математик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Почесний Академік АН ВШ України з 2005 року.

Самко Стефан Григорович
Народився 28 березня 1941(1941-03-28) (83 роки)
Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність математик
Alma mater Південний федеральний університет
Білоруський державний університет
Ростовський державний університетd
Заклад Ростовський державний університетd
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Гахов Федір Дмитровичd[1]
Аспіранти, докторанти Boris Rubind[1]
Alexandre Almeidad[1]
Salaudin M. Umarkhadzhievd[1]
Alexandre V. Skorikovd[1]
Rogério Cardosod[1]
Zarema U. Mussalaevad[1]
Vladimir A. Nogind[1]
Khamzat M. Murdaevd[1]
Boris G. Vakulovd[1]
Pavel M. Pavlovd[1]
Galina S. Kostetskayad[1]
Mahmadiar Yakhshiboevd[1]
Esmira D. Alisultanovad[1]
Anna V. Abramyand[1]
Alexey N. Karapetyantsd[1]
Elena E. Urnyshevad[1]
Taus A. Khamidovad[1]
Galina P. Emgushevad[1]
Anatolii F. Chuvenkovd[1]
Alexandre S. Guinzbourgd[1]
Humberto Rafeirod[1]
Особ. сторінка w3.ualg.pt/~ssamko

Біографія ред.

Народився 28 березня 1941 року у Ростові-на-Дону. Закінчив Ростовський університет (1964), аспірантуру (1967) під керівництвом академіка АН БРСР Ф. Д. Гахова. Захистив кандидатську дисертацію в Білоруському університеті (Мінськ, 1967), докторську — в Математичному інституті АН СРСР ім. Стеклова (Москва, 1978). Доцент (1968—1972), професор Ростовського університету (з 1972 р.), завідувач кафедри диференціальних та інтегральних рівнянь у цьому ж університеті; у 1979—1981 рр. — декан механіко-математичного факультету. Від 1995 р. також — професор університету в Алгарве (Universidade do Algarve) в Португалії. З 1997 р. — член Наукового Центру CEMAT при Instituto Superior Técnico в Лісабоні. Від 2003 р. — керівник наукової групи «Harmonic Analysis, Operator Theory and Applications» цього центру.

Наукова діяльність ред.

Галузь наукових інтересів — теорія аналітичних функцій, теорія потенціалів, гіперсингулярних інтегралів, теорія дробового інтегро-диференціювання однієї та багатьох змінних, теорія інтегральних рівнянь I-го роду та інших галузях математичного аналізу.

Автор 225 наукових праць, зокрема монографій: «Гиперсингулярные уравнения и их приложения» (1984), «Дробные интегралы и производные и их применения» (1987), «Уравнения с инволютивными операторами и их приложения» (1988), «Fractional Integrals and Derivatives. Theory and Applications» (1993), «Hypersingular Integrals and Their Applications» (1998).

Підготував 18 кандидатів наук у Росії і 2 PhD в Португалії.

Підтримує тісний науковий зв'язок з математиками України. Організатор або голова оргкомітетів конференцій: 1984 рік — Теберда, СРСР; 1988 рік — Беной, СРСР; 2001 рік — Мадейра, Португалія; 2004 рік — Бордо, Франція. Постійний організатор та керівник секцій на Конгресах ISAAC (1997, 1999, 2001, 2003, 2005).

Член редколегій міжнародних наукових журналів: «Известия вузов. Математика»; «Integral Transforms and Special Functions»; «Fractional Calculus and Applied Analysis»; «Proceedings of A. Razmadze Mathematical Institute». Фулбрайтівський професор у США (1992—1993). Нагороджений Міжнародним Diploma of Culture Американського біографічного інституту.

Джерела ред.

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010: довідник. — Київ, 2010. — 312 с.

Біографія ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.