Самба — один з бальних танців латиноамериканської програми, що виник під впливом бразильської самби і виконується під музику в стилі самба або під інші латиноамериканські мелодії. Розмір танцю 2/4, однак на кожний такт припадає три кроки (повільний, швидкий, швидкий), тому самба часто сприймається як танець із розміром 3/4.

Самба
Зображення
Країна походження Flag of Brazil.svg Бразилія
CMNS: Самба у Вікісховищі

Бальна самба склалася в 1920-х роках як парний варіант бразильської самби, однак сучасна бальна самба доволі відійшла від своїх витоків, зокрема включивши запозичення з інших латиноамериканських танців.

Характерною ознакою самби є баунс — згинання і розгинання колін. Є різні види баунсу. Тут використовується один із найпростіших.

ІсторіяРедагувати

Самба є бразильським танцем, який сягає корінням в штат Баїя. Згодом з'явилися перші школи самби та групи любителів танців (порт. blocos «блоки»), зазвичай у кількості до п'ятдесяти осіб, які проходили парадами по вулицях.

Перші бразильські карнавали з'явилися у 1920—1930-х роках. Вони стали традиційними не тільки для Ріо-де-Жанейро, але й для інших великих міст. Карнавал давно перетворився на змагання, на яких різні школи самби змагаються за звання «Найкращої школи самби».

«Бразильці так полюбили самбу, що вона стала їхньою національною музикою. А Ріо — центром найрізноманітніших напрямків самби. Тут діє безліч шкіл самби, тут мешкає його народний варіант — самба бразильських нетрів» — Жильберту Жил.

Різновиди танцю самбаРедагувати

Самба де родуРедагувати

Самба де роду (Samba de roda - кругова самба або самба в колі) імпровізований афробразильський танець штату Баїя. Найбільш древній та автентичний вид самби, від якого зародилася міська самба каріока. У Баїє зазвичай чоловіки виконують музичний акомпанемент, а жінки співають і плескають у долоні. Згідно з традицією, ці виконавці складають коло, в якому зазвичай танцює лише одна або рідше дві жінки. Чоловіки рідко входять у коло виконання танцю. Капоейристи також грають капоейру в колі (порт. roda), яка найчастіше закінчується танцем самбою де роду з їх участю.

Самба ну пеРедагувати

Самба ну пе (Samba no pé — самба на ступнях) — рухи цього танцю використовують танцівниці (passistas), які їдуть на спеціальному барвистому фургоні під час проходження шкіл самби на карнавалах. У цьому випадку це один із видів карнавальної самби - сольний танець у виконанні жінок. Може виконуватися на танцмайданчику як парний танець без підтримки, тобто партнери тримаються на відстані.

Самба АшеРедагувати

Самба Аше (Samba Axé) танець виконується соло чи великими групами. Форма самби, яка змішує елементи самби ну пе і аеробіки, обігрує жартівливі тексти пісень.

Самба реггейРедагувати

Самба реггей (Samba Reggae) зародилася у бразильському штаті Баїя. Дуже поширена версія самби, яка виконується під музику реггі.

Самба де гафіейраРедагувати

Самба де гафіейра (Samba de Gafieira) - парний соціальний танець, який поєднує в собі елементи машише, відомого раніше під назвою «бразильське танго», аргентинського танго, вальсу. На показових шоу танець виконується з акробатичними рухами, запозиченими із рок-н-ролу.

Назва стилю походить від бразильського слова гафієйра, що позначає танцювальний майданчик. У Бразилії самба де гафієйра вважається бальним або точніше салонним танцем (dança de salão), але зовсім відрізняється від спортивної міжнародної самби. Вражаюча відмінність двох варіантів пов'язана з тим, що самба де гафіейра походить від машише безпосередньо. Бальний танець самба (міжнародний стандарт) формувався в Європі та США на основі облагородженого та позбавленого машише, що викликає еротичність. Такий танець був представлений у 1909 році в Парижі парою бразильських танцюристів Дуке (бразильська вимова: Duque - Antonio Lopes de Amorim Diniz, 1884-1853) та Марією Ліна (Maria Lina). Дуке створив власну хореографію машише, якої навчав з 1914 року у відкритій школі танців у Парижі. В даний час робляться кроки зі стандартизації самби де гафіейра з метою прийняття її в обов'язкову латиноамериканську програму бальних танців (International Latin). Стандартні постаті самби де гафієйра наводить бразильський дослідник салонних танців Марку Антоніу Перна.

Бальний танець самбаРедагувати

Бальний танець самба (порт. Samba internacional, англ. International Ballroom Samba) в даний час відноситься до парних бальних танців і є обов'язковим для виконання в латиноамериканській програмі.

Для бального танцю самба характерні часта зміна положень партнерів, рухливість стегон і загальний експресивний характер. Танцювальні рухи характеризуються швидким переміщенням ваги тіла за допомогою згинання та випрямлення колін. Основна тактова схема хореографії: a-slow, slow, a-slow, slow. Деякі типові па танцюристів: бота фогу (від назви району Ріо-де-Жанейро Botafogo), корта жака (corta jaca), поворот (volta), швидкий рух (whisk) та схрещування (cruzado).

Бальний танець самба виник внаслідок взаємного впливу двох культурних традицій: африканських ритуальних танців чорношкірих рабів, які прибували до Бразилії з Анголи та Мозамбіку, та європейських танців (вальс, полька), привнесеними португальцями. Самба також зазнала впливу бразильського танцю шоте (порт. xote, xótis), що розвинувся з шотландської польки в її німецькому варіанті. До контакту з європейською культурою африканці не мали парних танців.

Енциклопедія Британника зазначає, що цей стиль парного танцю має бразильське походження. Цей вид самби став популярним у США та Західній Європі наприкінці 40-х років XX ст. Багато рухів танцюристів було запозичено з машише («бразильське танго»). Партнери можуть розривати пару та виконувати деякі танцювальні рухи на значній відстані один від одного.

У Європі аж до 1914 року бальний танець самба не був відомий, оскільки в моді був машише, що вважався бразильським танцем, а в Бразилії до початку 30-х років XX століття в міському середовищі самба існувала в симбіозі з машише, який був у великій моді Бразилії в 1870-1914 роках: самба-машише (samba-maxixe). Машише заборонявся через еротичні рухи танцюристів. Слід зазначити, що сексуальна відвертість та експресія машише також властива ангольському танцю тарарашья (tarraxinha), який походить від повільної ангольської семби і вважається різновидом кізомби, а у всіх цих танцях присутній характерний древній ритуальний рух — умбігада. Така явна паралель надає безперечні підстави для припущення про єдиний початок ангольської семби та бразильської самби.

Незважаючи на те, що цей бальний танець називається самбою і походить від бразильських танців, у Бразилії він носить назву «міжнародна самба» (порт. o samba internacional), не вважається типово бразильським і мало відомим у країні. Костюми танцюристів, музичний супровід та стиль виконання міжнародної самби мають мало спільного із самбою де гафієйра, яка є популярним бальним танцем у Бразилії. Рухи сучасного бального танцю самба головним чином ґрунтуються на па, запозичених з машише, і не завжди виконуються в ритмі самби, оскільки часто супроводжуються музикою фламенко, ча-ча-ча та сальси.

Ритм самбиРедагувати

Відмінною рисою самби, як та інших видів афроамериканської музики та танців, є ритм. Також можна танцювати бальну самбу з фламенко, зук та іншими південноамериканськими ритмами.

ПосиланняРедагувати