Салі́ф Діао́ (фр. Salif Diao; нар. 10 лютого 1977, Кедугу) — сенегальський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника.

Ф
Саліф Діао
Саліф Діао
Саліф Діао
Особисті дані
Повне ім'я Саліф Алассан Діао
Народження 10 лютого 1977(1977-02-10) (47 років)
  Кедугу, Сенегал
Зріст 186 см
Громадянство  Сенегал
Позиція фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2000 Франція «Монако» 27 (0)
1996–1997   Франція «Епіналь» 2 (0)
2000–2002 Франція «Седан» 48 (8)
2002–2005 Англія «Ліверпуль» 37 (1)
2005   Англія «Бірмінгем Сіті» 2 (0)
2005–2006   Англія «Портсмут» 11 (0)
2006–2012 Англія «Сток Сіті» 88 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000–2009 Сенегал Сенегал 39 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Ліверпуль» та «Сток Сіті», а також національну збірну Сенегалу.

Клубна кар'єра

ред.

Початок кар'єри

ред.

Діао почав свою кар'єру в Сенегалі, де він проходив навчання в Академії «Монако», а у віці сімнадцяти років перебрався у Францію, де став грати за «монегасків». У 2000 році з цією командою він став переможцем Чемпіонату Франції. Ще два роки він провів в «Седані», у складі якого він регулярно виходив на поле. На цей же час припадає його дебют у збірній Сенегалу та участь у чемпіонаті світу, відразу після якого він перейшов в «Ліверпуль».

«Ліверпуль»

ред.

Виступи Діао за збірну країни на чемпіонаті світу привернули до нього увагу скаутів багатьох топ-клубів Європи, але найспритнішим виявився «Ліверпуль», що запропонував «Седану» 5 мільйонів фунтів за футболіста. Можливо, що визначальну роль в переїзді гравця саме цей клуб зіграло те, що команду тренував француз Жерар Ульє, що у питаннях селекції приділяв особливу увагу франкомовним футболістам. Разом з Діао «Ліверпуль» придбав і зірку збірної Сенегалу Ель-Хаджі Діуфа, який став найдорожчою покупкою мерсісайдського клубу на той момент.

Купівля обох футболістів виявилася трансферною помилкою «Ліверпуля», оскільки ні один, ні інший не змогли проявити себе в команді і виправдати покладених на них надій. Діао виявився слабшим більшості футболістів «Ліверпуля», з якими йому довелося конкурувати за місце в складі. В результаті, Ульє став використовувати його частіше на позиціях центрального захисника і фуллбека, хоча купувався Саліф як опорник. У першому своєму сезоні у складі «червоних» Діао забив два голи, причому 2 жовтня 2002 року він відзначився в матчі проти московського «Спартака» у Ліги чемпіонів на Енфілді, який закінчився перемогою господарів з розгромним рахунком 5:0[1].

Після того як Рафаель Бенітес змінив Ульє на посаді тренера «Ліверпуля», Діао отримав шанс проявити себе на «своїй» позиції, але зробити цього не зміг. Показовим у цьому плані став матч проти «Фулгема» на «Крейвен Котедж» 16 жовтня 2004 року. Діао почав цей матч у стартовому складі, і вже до перерви рахунок був 0:2 на користь господарів, причому Саліф взяв безпосередню участь в одному з пропущених голів, віддавши м'яч назад і тим самим подарувавши «Фулгему» шанс відзначитися. У перерві Бенітес замінив Діао на Хабі Алонсо, і в другому таймі «Ліверпуль» забив чотири голи, вигравши цей матч з рахунком 4:2, а третій м'яч на 79-й хвилині забив саме баскський півзахисник, який вийшов на заміну сенегальцю. У тому сезоні Діао провів свій останній матч за «Ліверпуль» (3 січня 2005 року проти «Норвіч Сіті») і забив останній гол (26 жовтня 2004 у ворота «Міллволла» у Кубку Ліги)[2].

 
Саліф Діао (в центрі) проти Сеска Фабрегаса під час виступів за «Сток Сіті». 24 травня 2009

«Бірмінгем Сіті»

ред.

У січні 2005 «Бірмінгем Сіті» взяв Діао, який втратив місце в основному складі «Ліверпуля», в оренду до кінця сезону, однак через травму Саліфу незабаром довелося повернутися назад. Його довга відсутність у матчах першого складу «Ліверпуля», невідповідність рівня футболіста вимогам, що пред'являються до гравців у цій команді, а також те, що після повернення з оренди Саліф взагалі не зіграв жодного матчу за «червоних» роблять дуже дивним той факт, що Діао з'явився у знаменитому фінальному матчі Ліги чемпіонів у Стамбулі 25 травня 2005 року, а потім і взяв участь у святкуванні перемоги в турнірі. Багатьох уболівальників «Ліверпуля» неприємно вразило те, що на більшості фотографій, зроблених після завершення матчу і вручення команді на вічне зберігання Кубка чемпіонів, на передньому плані найкраще видно саме Діао, який зробив значно менше багатьох гравців «червоних» для досягнення цього результату.

«Портсмут»

ред.

Перед сезоном 2005/06 Діао навіть не отримав персонального номера в «Ліверпулі», а номер «15», що належав йому раніше, був відданий Пітеру Краучу, який прийшов у команду влітку 2005 року. Тоді ж у команді з'явився і новий опорний півзахисник — малієць Мохамед Сіссоко, якого Бенітес назвав «новим Вієра». Що цікаво, в свій час такого порівняння від Жерара Ульє удостоївся сам Діао. У сформованій ситуації Саліф вирішив відправитися в «Портсмут», який взяв сенегальця в оренду на рік з правом подальшого викупу. Однак, більшу частину сезону Діао був травмований, а тому по його закінченні тренер «Помпей» Гаррі Реднапп вирішив, що постійна угода з футболістом, схильним до отримання травм, підписана не буде.

«Сток Сіті»

ред.

У липні 2006 року Діао розглядався як можливе придбання «Чарльтоном», однак не пройшов медогляд і не перейшов у цей клуб[3]. 25 жовтня 2006 року він був орендований «Сток Сіті»[4], клубом з Чемпіоншипу (другого за значущістю дивізіону Англії), і відразу став гравцем основи. Деякі вболівальники порівнювали його гру з виступами Клода Макелеле. У січні 2007 року термін оренди був продовжений до кінця сезону[5][6], а потім Діао, який допоміг клубу врятувати невдалий сезон, підписав зі «Сток Сіті» контракт на постійній основі[7].

27 грудня 2007 року Діао продовжив контракт з клубом ще на півтора року і у сезоні 2008/09 знову зіграв у Прем'єр-Лізі, права брати участь в якій «Сток Сіті» домігся, посівши друге місце у чемпіонаті Футбольної Ліги у сезоні 2007/08. Проте з кожним роком Діао все рідше виходив на поле. У сезоні 2010/11 Діао зіграв у всіх турнірах одинадцять разів і був на лавці запасних у фіналі Кубка Англії 2011 року[8]. У наступному сезоні 2011/12 Діао грав в основному в Лізі Європи, і покинув клуб наприкінці сезону 2011/12[9]. Після цього на професійному рівні більше не грав.

Виступи за збірну

ред.

2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Сенегалу і через два роки поїхав на Кубок африканських націй 2002 року у Малі, де разом з командою здобув «срібло». Зам Саліф був основним гравцем команди протягом всього турніру і забив два голи: проти ДР Конго (2:0) і Нігерії (2:1).

Влітку того ж року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, де зіграв в трьох іграх: у груповому етапі проти Франції (1:0) і Данії (1:1, гол на 52 хвилині і червона картка на 80-й), а також в чвертьфіналі проти Туреччини (0:1).

Останнім великим турніром для Діао став Кубок африканських націй 2004 року у Тунісі, де дійшов з командою до чвертьфіналу Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 41 матч, забивши 4 голи.

Титули і досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. Liverpool trounce Spartak. BBC. 2 жовтня 2002. Архів оригіналу за 12 вересня 2007. Процитовано 3 листопада 2009.
  2. Millwall 0–3 Liverpool. BBC. 26 жовтня 2004. Процитовано 26 жовтня 2009.
  3. Diao fails Charlton medical. LFC Online. 27 July 2006. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 15 September 2011.
  4. Diao completes Stoke loan switch. BBC Sport. 10 жовтня 2006. Архів оригіналу за 30 березня 2009. Процитовано 8 січня 2018.
  5. «Сток продовжує оренду Діао» на LiverpoolFC.ru[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Stoke extend loan deal for Diao. BBC Sport. 23 January 2007.
  7. Новина про підписання Діао на сайті «Ліверпуля» [Архівовано 26 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. An African presence in FA Cup final. CAF. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2011.
  9. FREE TRANSFER LIST 2011/12 (PDF). Premier League. Архів оригіналу (PDF) за 16 June 2012. Процитовано 1 червня 2012.

Посилання

ред.