Салі́на — урочище і колишня соляна шахта в Україні, Старосамбірському районі Львівської області, поблизу села Солянуватка, що біля Добромиля.

Саліна
місце трагедії
місце трагедії
Загальна інформація
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Старосамбірський район
Рада Солянуватська сільська рада
Тип ландшафту гірський
Географічні координати 49°34′55″ пн. ш. 22°45′50″ сх. д. / 49.58194° пн. ш. 22.76389° сх. д. / 49.58194; 22.76389Координати: 49°34′55″ пн. ш. 22°45′50″ сх. д. / 49.58194° пн. ш. 22.76389° сх. д. / 49.58194; 22.76389
Карта
Саліна is located in Україна
Саліна
Саліна
Саліна is located in Львівська область
Саліна
Саліна

Впродовж століть шахта була відома не тільки в Галичині, а й у Польщі, Словаччині, Австрії. Пізніше в урочищі існував санітарно-оздоровчий комплекс — санаторій на 365 ліжок та оздоровчі заклади для лікування туберкульозу, пневмонії та бронхіальної астми1986 році був закритий Львівським облздороввідділом).

Зміст

ТрагедіяРедагувати

У червневі дні 1941 року в Саліні органами НКВС було страчено близько 3600 чоловік, копальня була вщерть заповнена людськими тілами.[1] Мешканці Солянуватки розповідають, що до Саліни напередодні трагедії з Перемишля були пригнані арештанти. Під час екзекуції весь час працювали в Саліні двигуни, аби заглушити постріли і крики мордованих. Окрім того, згідно зі свідченнями місцевих жителів, з того самого Перемишля привезли вантажівками також і тіла уже забитих людей. Коли катам не вистачало набоїв, людей били дерев'яними молотами і напівживими скидали в шахту, на стометрову глибину.

Свідчення свідків про розстріли: «В суботу 26 червня 1941 p. мешканці містечка Добромиль відкрили на Саліні за містом, поблизу села Ляцьке (тепер Солянуватка), яму, повну трупів. Яма-шиб, глибока на яких 36 метрів, скривала в собі 77 трупів. Теж знайдено 51 трупів помордованих НКВС в'язнів в двох провізоричних могилах на подвір'ї в'язниці, рештки спалених трупів в будинку дирекції лісів. Тіла страдальників були так побиті, що багатьох з них не можна було вже розпізнати. Пізнати вдалось: о. Кебуза з с. Макова. Він мав поломані руки і відтятий язик. Далі ще знайдено Миколу Возьного з Ляцького, якого тіло було подіравлене штиками. Як вдалось устійнити, екзекуція большевицьких опричників відбулася в четвер 26 червня, а її виконавцями були: голова міськради Петровський, секретар райпарткому Бубнов і місцевий міліціянт Кремер. Стверджено теж, що відступаючі відділи совєтської армії забили в селі Княжполі о. Петра Дутка і п'ятьох селян».

Збереження пам'ятіРедагувати

З метою вшанування пам'яті українських та польських в'язнів-жертв злочинів НКВС 27-28 квітня 2012 року відбулася акція «Марш пам'яті», що передбачала спільну пішу ходу української та польської молоді останнім шляхом в'язнів-жертв Перемишльської тюрми до урочища Саліни[2]. В акції брала участь молодь Старосамбірського району і Перемишльського повіту (Республіка Польща)[3].

ФотографіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати