Відкрити головне меню

НазваРедагувати

Назва походить, імовірно, від прізвища першопоселенця козака Сала.

ІсторіяРедагувати

Колишнє село Салівка, відоме від XVII ст., було приєднане до села Ягільниця.

1785 р. в селі проживали 443 особи; 1880—609 осіб; велика земельна власність належала Каролеві Лянцкоронському. У 1948 р. примусово створено сільськогосподарську артіль, яку в 1950 р. приєднано до колгоспу села Ягільниця.

Улітку 1955 р. внаслідок сильної зливи вода затопила будинки, що тулилися біля підніжжя салівських гір.

Соціальна сфераРедагувати

У 1950-х рр. на базі Салівської бібліотеки, що мала найбагатший книжковий фонд району, було відкрито школу передового досвіду, де студенти бібліотечного відділу Харківського інституту культури (нині Харківська державна академія культури) проходили навчальну практику. Було видано бюлетень «Про роботу бібліотеки села Салівка Чортківського району».

Діє клуб.

НаселенняРедагувати

За австрійською статистикою в громаді 1990[1] — 322 греко-католики, 2 римо-католики, 12 юдеїв, на фільварку — 4 українців.

Населення Струсівки[1]
1900 1910 1921 1931
798 838 807 890

Відомі людиРедагувати

ПеребувалиРедагувати

У селі проживав педагог, майстер різьблення по дереву Степан Батюк (1891—1965).

ПриміткиРедагувати

  1. а б Салівка // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Ольги Соневицької та інші. — Ню Йорк — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 252 — іл.

ДжерелаРедагувати