Сальник (село)
Са́льник — село в Україні, в Калинівському районі Вінницької області.
| село Сальник | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район/міськрада | Калинівський |
| Рада/громада | Сальницька сільська рада |
| Код КОАТУУ | 0521687503 |
| Облікова картка | Сальник |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1616 |
| Населення | 1881 |
| Поштовий індекс | 22460 |
| Телефонний код | +380 4333 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′20″ пн. ш. 28°33′31″ сх. д. / 49.40556° пн. ш. 28.55861° сх. д.Координати: 49°24′20″ пн. ш. 28°33′31″ сх. д. / 49.40556° пн. ш. 28.55861° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Сальницький |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Сальник | |
 Сальник | |
|
| |
ГеографіяРедагувати
У селі бере початок річка Золота, права притока Жерді. В околицях села на території Калинівського лісництва знаходиться Калинівський лісовий заказник.
Історичні відомостіРедагувати
Одна з перших історичних згадок про Сальник належить до 1616 р. (в документах[джерело?] за цей рік Сальник згадується як слобода).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калинівської волості Вінницького повіту Подільської губернії мешкало 644 особи, налічувалось 103 дворових господарства, існували православна церква та постоялий будинок[1].
1892 у селі існувало 118 дворове господарство, проживало 950 мешканців[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1054 осіб (522 чоловічої статі та 532 — жіночої), з яких 1000 — православної віри[3].
23 грудня 2018 року парафіяни сальницької парафії УПЦ МП проголосували за вхід своєї громади у Православну Церкву України[4].
ТранспортРедагувати
Основним транспортом села є залізниця. Щоденно 7 приміських поїздів Жмеринка-Вінниця-Козятин і Козятин-Вінниця-Жмеринка зупиняються неподалік села на зупинці Сальницький. Ними часто користуються вінницькі і калинівські дачники, а також мешканці села, їдучи на ринок чи роботу до обласного чи районного центрів.
Дачний масивРедагувати
На території Сальника і сусідніх сіл розташовані сотні дачних ділянок мешканців Вінниці, Стрижавки, Калинівки.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Гульдманъ, В. Населенные мѣста Подольской губерніи (Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній). Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. - Каменецъ-Подольскій, 1893. - IV + 636 с., (стор. 506)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-169)
- ↑ На Вінниччині ще шість парафій приєдналися до Православної Церкви України
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |