Салат сійний
Салат сійний,[1] латук посівний,[1] або салат[1] (Lactuca sativa), вид однолітніх трав'янистих рослин родини айстрових, овочева культура. Одним з основних видів салатних рослин, що мають велику питому вагу в світовому овочівництві.
| Салат | |
|---|---|
| |
| Салат головковий | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Рід: | Салат (Lactuca) |
| Вид: | Салат (L. sativa)
|
| Біноміальна назва | |
| Lactuca sativa L., 1753
| |
Деякі види листових салатів культивувалися ще в Давньому Єгипті. У Європі качанні салати з'явилися в кінці Середньовіччя.
Усі нинішні види салату походять від дикого латуку, дотепер розповсюдженої рослин середземноморських степів. Вирощується у всіх землеробських районах світу, в Україні повсюдно. Вирощують його у відкритому і захищеному ґрунті.
Опис ред.
Корінь у салату всіх різновидів стрижневого типу, значно стовщений у верхній частині, має велика кількість бічних розгалужень, розташованих близько до поверхні ґрунту.
Пластинка листка пухирчаста, зморшкувата чи майже гладка, ясно-зеленого, зеленого чи темно-зеленого кольору, іноді з червоно-бурою пігментацією. На місцях зрізу виступає молоко-подібний сік.
Квіткові, сильно розгалужені стебла мають висоту 60-120 см у перший же рік життя. Суцвіття у виді невеликих кошиків, що складаються з великої кількості двостатевих квіток з язичками жовтого кольору. У кошиках формуються плодики з летючками-сім'янками, що звичайно називаються насіннями. Насіння має білий чи темно-сірий кольори, дрібні в 1 гр їх нараховується близько 1000 штук.
Поширення ред.
В дикому вигляді рослина не зустрічається[2]. Введена в культуру в Середземномор'ї. На території України латук посівний культивують як салатну рослину.
Різновиди ред.
Салат головковий (Lactuca sativa var. capitata) — на перших етапах утворить розетку листя, а потім формується пухка головка округлої чи плоско-округлої форми. У залежності від сорту технічна спілість у качанного салату настає через 50-95 днів.
Салат листовий (Lactuca sativa var. secalina) — утворить розетку листя без головки, що і використовується в їжу. Це найбільш скоростигла форма салату. Листя можна використовувати в їжу вже за 30-40 днів. Після утворення розетки рослина викидає квітконосне стебло.
Салат ромен, чи римський (Lactuca sativa var. romana) — утворить пухку головку овальної форми, з вегетаційним періодом 70-100 днів.
Культивація ред.
Салат — холодостійка рослина. Насіння його проростають при +5 °C, оптимальна температура для його росту +15-20 °C. Але при +12-14 °C утворяться щільніші головки, а вище +20 °C — прискорюється утворення стебел. Культура світло- та вологолюбна і накладає високі вимоги до ґрунтової родючості.
Хімічний склад ред.
В листі є білкові речовини (до 0,2 %), цукри (0,1 — 2,3 %), до 0,1—0,2 % органічних кислот (яблучна, лимонна, щавлева, бурштинова та інші), бета-каротин (1,75 мг%), вітамін Е (0,66 мг%), вітамін В6 (0,18 мг%), аскорбінова (15 мг%), нікотинова (0,65 мг%), пантотенова (0,1 мг%) і фолієва кислоти, біотин, рибофлавін, тіамін, гіркота лактуцин, солі заліза (600 мкг/100 г), калію, кальцію, магнію, йоду, кобальту, міді і цинку[2].
Використання ред.
З давніх часів салат латук використовують як харчову та лікарську рослину. Вживають листя салату у свіжому та вареному виді, чи на додаток до інших страв. Існує також страва з такою самою назвою, що здебільшого готується із овочів.
Дивіться Салат (страва).
Салати малокалорійні але багаті мінеральними речовинами і вітамінами групи B, PP, каротином, а вітаміну С в ньому майже стільки ж, як і в яблуках. Крім того, у салаті міститься більше, ніж в інших овочах, вітамінів Е і К.
Латук посівний збуджує апетит, покращує травлення, має легкі проносні й сечогінні властивості. У вигляді салату рослину корисно вживати при ожирінні, особливо, коли воно супроводиться діабетом, при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, при нормо- і гіпохромних анеміях та при туберкульозі, вагітним жінкам і виснаженим хворим.
Настій свіжого листя застосовують як заспокійливий, протиспазматичний, анестезуючий і снотворний засіб, а настій плодів — як засіб, що підвищує секрецію молока у матерів-годувальниць. Свіжим соком лікують тиреоїдит і тиреотоксикоз.
У гомеопатії препарати з соку латуку посівного призначають при захворюваннях серцево-судинної системи.
Протипоказано вживати салат при подагрі й нирковокам'яній хворобі (при уратних і оксалатних каменях), при загостренні гострих і хронічних колітів та ентероколітів з вираженими порушеннями травлення (диспептичні явища).
Примітки ред.
- ↑ а б в Lactuca sativa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б А. М. . — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ботанічна характеристика салату
- Латук посівний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 237. — ISBN 5-88500-055-7.
Посилання ред.
- Салат // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Салат латук — ранні вітаміни