Відкрити головне меню

Сайко Наталія Петрівна

Сайко Наталія Петрівна (нар. 12 січня 1948, Таллінн, ЕССР, СРСР) — радянська, російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1989).

Сайко Наталія Петрівна
Народилася 12 січня 1948(1948-01-12)[1] (71 рік)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актриса
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1970)
Заклад Театр на Таганці і Commonwealth of Taganka Actors[d]
IMDb nm0756956
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Сайко Наталія Петрівна

Закінчила Театральне училище ім. Б. Щукіна (1970). Акторка Театру на Таганці. З 1993 року — акторка театру «Співдружність акторів Таганки» під керівництвом Миколи Губенка.

У кіно — з 1968 року. Зіграла близько сорока ролей, в числі яких: «Сільський детектив» (1968), «Моя вулиця» (1970), «Зовсім безнадійний» (1972, Мері Джейн), «Осінні дзвони», «Старшина» (1978, Наташа), «Я — акторка» (1980, Віра Федорівна Коміссаржевська), «Голос» (1982, Юлія Мартинова, акторка), «Місячна веселка», «Летаргія» (Ольга), «Божевільний день інженера Баркасова» (1983, Зоя Баркасова), «Заповіт професора Доуеля» (1984; Анжеліка, Моніка, Єва), «Протистояння» (т/с, Анна Петрова), «Михайло Ломоносов» (Єлизавета Петрівна), «Софія Ковалевська» (1985, Юлія Лермонтова), «Одного разу збрехавши» (1987, емансипе (Емма Андріївна).

Лауреат Призу за найкращу жіночу роль на МТФ в Празі (1970) в кінокартині «Моя вулиця».

Знялася в українських фільмах: «Як гартувалася сталь» (19731975, т/ф, 5 с, Тоня Туманова), «Зигзаг» (к/м, 1980, Тетяна), «Побачення» (1982, Калерія Петрівна), «Поки не випав сніг...» (1984, Лариса Морозова), «Без сина не приходь!» (1986, мати Колі), «Ранкове шосе» (1988, Лера), «Дике кохання» (1993, Раїса Миколаївна) та ін.

ЛітератураРедагувати

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 378;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.668.

ПосиланняРедагувати