Василь Васильович Сазонов (нар. 1850(1850) — ?) — український, білоруський та російський інженер-архітектор[1]. Губернський архітектор Кам'янця-Подільського, Подільської губернії та міста Могилева (Білорусь).

Сазонов Василь Васильович
Народження1850
Смертьневідомо
НавчанняСанкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет (1873)
Діяльністьінженер-будівельник, архітектор
CMNS: Сазонов Василь Васильович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Василь Сазонов народився в 1850 році[1].

Початкову освіту отримав у приватній гімназії Келера[1]. Вступив до Петербурзького будівельного училища в 1868 році і закінчив навчання в 1873 році в званні помічника архітектора та чину X-класу.

У 1877 році отримав звання інженера-архітектора. Після випуску Сазонов приєднався до Технічно-будівельного комітету Міністерства внутрішніх справ Російської імперії і незабаром його було призначено міським архітектором в Нахічевані-на-Дону[1]. Діяльність Василя Сазонова тут полягала головним чином у складанні креслень, проектів та кошторисів та у спостереженні за спорудами. Після скасування цієї посади, в 1878 році, Сазонов знову долучився до Технічно-будівельного комітету і був призначений членом слідчої комісії щодо гранітних родовищ на островах Фінської затоки та Ладозького озера.

Незабаром його призначили молодшим архітектором у псковському будівельному відділі. Тут Василь Сазонов майже виключно проводив ремонтні роботи в різних державних та громадських будівлях. У 1883 році він був призначений тим же губернським архітектором і того ж року перейшов на посаду губернського архітектора в Кам'янець-Подільський[1]. Через деякий час, у 1884 році, Сазонов був призначений єпархіальним архітектором і з тих пір його будівельна діяльність зосереджувалась головним чином на будівництві церков у повітах Подільської губернії. Як губернський архітектор Сазонов провів ремонт Проскурівського шосе (місто Проскурів нині Хмельницький) та роботи на громадському будівництві.

У 1886 р. Сазонов був переведений губернським архітектором до Могильова і займав цю посаду принаймні до 1892 р.[1]. У період з 1887 по 1892 рік він запланував будувати тут мости, проводити ремонтні роботи у державних будівлях, а близько 1891-92 рр. проводив будівництво у Гомелі.

Творчість

ред.
 
Церква Святого Карапета
 
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Мурованих Курилівцях

у 1873-78 рр. в Нахічевані-на-Дону[1]:

у 1878-83 рр.[1]:

у 1883-87 рр. у Подільській губернії[1]:

  • мурована дзвіниця з брамою на кладовищі в Кам'янці-Подільському[3],

дерев'яні церкви (частково по своїх, частково за готовими проектами)[1]:

у 1887-92 рр. у Могильовській губернії[1]:

  • реконструкція будівель колишніх тюрем у м. Климовичі[5],
  • мурована церква Святого Духа у м. Жлобин[6] (за готовим проектом),
  • дерев'яна церква Свято-Покровської церкви в с. Болотне Рагачовського повіту (за готовим проектом)[7].

Примітки

ред.