Сад Фінці-Контіні (фільм)
«Сад Фінці-Контіні» (італ. Il giardino dei Finzi-Contini) — копродукційний драматичний фільм 1970 року, поставлений італійським кінорежисером Вітторіо Де Сікою за однойменним романом Джорджо Бассані 1962 року. Фільм здобув Золотого ведмедя 21-го Берлінського міжнародного кінофестивалю[2], премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою[3], «Давид ді Донателло» та низку інших престижних фестивальних та професійних кінонагород 
.
Сад Фінці-Контіні | |
|---|---|
| Il giardino dei Finzi-Contini | |
 Італійський постер | |
| Жанр | історична драма |
| Режисер | Вітторіо Де Сіка |
| Продюсери | Джанні Гект Лукарі, Артур Браунер, Артур Ко |
| Сценарист | Ugo Pirrod, Чезаре Дзаваттіні[1], Franco Brusatid[1] і Vittorio Bonicellid |
| На основі | роману Сад Фінці-Контіні Джорджо Бассані |
| У головних ролях |
Ліно Каполікйо, Домінік Санда, Фабіо Тесті |
| Оператор | Енніо Гуарньєрі |
| Композитори | Мануель Де Сіка, Біл Конті |
| Художник | Giancarlo Bartolini Salimbenid |
| Кінокомпанія | Documento Film, CCC-Filmkunst |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 94 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія ФРН Франція |
| Рік | 1970 |
| Дата виходу | 4 грудня 1970 (Італія) |
| IMDb | ID 0065777 |
 Сад Фінці-Контіні у Вікісховищі | |
Сюжет ред.
Кінець 1930-х років, Феррара, Північна Італія. Уряд Муссоліні ухвалює закони, який значно утискають права євреїв, і це стає величезним ударом по цьому народові. Однак, у кожного закону є винятки, він діє не однаково на всіх: ті євреї, які змогли заплатити за свою свободу, підтримуючи фашистську армію, він торкнеться набагато менше, а всі страждання знову припадають на долю бідних людей. За єврейським народом починається справжнє полювання, ці люди вимушені ховатися, їм заборонене усе людське, не кажучи вже про любов і щастя. Багата і аристократична єврейська сім'я Фінці-Контіні впевнена, що ці процеси і закони її не торкнуться. Діти хазяїв, донька Міколь і син Альберто, все так же продовжують розважатися, влаштовують вечірки та грають у теніс. На одну з таких зустрічей запрошується бідний єврейський хлопець Джорджо разом зі своїм другом. Він таємно закоханий в доньку хазяїв і намагається до неї залицятися, але вона, знаючи про його почуття, виявляє хлопцю свою зневагу. Вибираючи замість Джорджо його друга Бруно, молода дівчина в той же час все ще відмовляється вірити в небезпеку, що насувається, і можливість війни, продовжуючи жити згідно зі своїми бажаннями.
У ролях ред.
| • Ліно Каполікйо | … | Джорджо |
| • Домінік Санда | … | Міколь Фінці-Контіні |
| • Фабіо Тесті | … | Бруно Малнейт |
| • Ромоло Валлі | … | батько Джорджо |
| • Гельмут Бергер | … | Альберто Фінці-Контіні |
| • Камілло Чезареї | … | батько Міколь |
| • Інна Алексєєвна | … | бабуся Міколь |
| • Катіна Морізані | … | мати Міколь |
| • Барбара Пілавін | … | мати Джорджо |
| • Едоардо Тоньйоло | … | директор бібліотеки |
| • Майкл Бергер | … | студент Тедеско |
Знімальна група ред.
- Автори сценарію — Вітторіо Бонічеллі, Уго Пірро
- у титрах не зазначені: Вітторіо Де Сіка, Франко Брузаті, Ален Кац, Тулліо Пінеллі, Чезаре Дзаваттіні, Валеріо Дзурліні,
- Режисер-постановник — Вітторіо Де Сіка
- Продюсери — Джанні Гект Лукарі, Артур Браунер, Артур Ко
- Виконавчий продюсер — Фаусто Сарачені
- Оператор — Енніо Гуарньєрі
- Композитори — Мануель Де Сіка, Біл Конті (в титрах не зазначений)
- Монтаж — Адріана Новеллі
- Художник-постановник — Джанкарло Бартоліні Салімбені
- Художник-костюмер — Джанкарло Бартоліні Салімбені
- Художник-декоратор — Роберто Граньєрі
- Підбір акторів — Хосе Вільяверде
Нагороди та номінації ред.
| Нагороди та номінації фільму «Сад Фінці-Контіні»[4] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1971 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Золотий ведмідь | Сад Фінці-Контіні | Перемога | |
| Кінопремія Ото Дібеліуса | Вітторіо Де Сіка | Перемога | |||
| 1971 | Премія «Давид ді Донателло» | Найкращий фільм | Сад Фінці-Контіні | Перемога | |
| Спеціальний Давид | Ліно Каполікйо (за акторську гру) | Перемога | |||
| 1971 | Італійський національний синдикат кіножурналістів | Срібна стрічка за найкращу роль другого плану | Ромоло Валлі | Перемога | |
| Срібна стрічка за найкращу роботу художника-постановника | Джанкарло Бартоліні Салімбені | Перемога | |||
| 1971 | Премія «Золотий глобус» (Італія) | Найкращий акторський прорив | Фабіо Тесті | Перемога | |
| 1972 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм іноземною мовою | Сад Фінці-Контіні | Перемога | |
| Найкращий сценарій | Вітторіо Бонічеллі, Уго Пірро | Номінація | |||
| 1972 | Національна рада кінокритиків США | ТОП іноземних фільмів | Сад Фінці-Контіні | Перемога | |
| 1972 | Товариство кінокритиків Канзас-Сіті | Найкращий режисер іноземного фільму | вітторіо Де Сіка | Перемога | |
| 1973 | Премія BAFTA | Найкращий оператор | Енніо Гуарньєрі | Перемога | |
| Нагорода UN | Сад Фінці-Контіні | Перемога | |||
| 1973 | Премія «Греммі» | Найкраща оригінальна музика до фільму | Мануель Де Сіка | Номінація | |
Примітки ред.
- ↑ а б ČSFD — 2001.
- ↑ Berlinale 1971: Prize Winners. berlinale.de. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 14.07.2017.
- ↑ The 44th Academy Awards (1972) Nominees and Winners. oscars.org. Процитовано 14.07.2017.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Сад Фінці-Контіні на сайті IMDb (англ.)
Посилання ред.
Сад Фінці-Контіні на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 14.07.2017)- Сад Фінці-Контіні на сайті MYmovies.it (італ.)
(станом на 14.07.2017) - Сад Фінці-Контіні на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 14.07.2017)
