Відкрити головне меню

Генна́дій Леоні́дович Садо́вський (1897 — † 3 листопада 1937) — старшина Армії УНР.

Геннадій Леонідович Садовський
Народження 1897(1897)
с. Чернички Бердичівського повіту Київської губернії
Смерть 3 листопада 1937(1937-11-03)
Сандармох Карелія
Поховання Сандармох
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Звання офіцер
Війни / битви Українсько-радянська війна

Жертва більшовицького терору.

БіографіяРедагувати

Народився в с. Чернички Бердичівського повіту Київської губернії, українець, із сім'ї священика.

Навчався в Київському університеті, офіцер армії УНР, колишній військовий комендант Житомира, безпартійний, учитель.

Проживав у с. Сестринівка. Мав доньку Вікторію в першому шлюбі (дружина Ганна померла) і сина Гореслава.

Засуджений 1926 р. за ст. 58-10 КК РСФРР.

Засуджений: Колегією ОГПУ 3 червня 1929 р. за ст. 58-10 на 10 років ВТТ.

Відбував покарання в таборі «Белбалтлаг» і в Соловках. У неволі залишався патріотом України, відданим справі національного визволення[1]. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).

Реабілітований Верховним Судом УРСР 10 серпня 1963 року.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати