Савицький Іван Іванович

Савицький Іван Іванович
Народився 10 вересня 1913(1913-09-10)
Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 16 листопада 1994(1994-11-16) (81 рік)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність головний інженер, директор
Alma mater Криворізький національний університет (1936)
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Партія КПРС
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці

Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народів
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За трудову відзнаку»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Премії Премія Ради Міністрів СРСР
Звання
Заслужений металург України
Заслужений металург України
Заслужений шахтар України
Заслужений шахтар України
Заслужений винахідник України
Заслужений винахідник України

Іван Іванович Савицький (10 вересня 1913(19130910), село Корсанівка(?) Олександрійського повіту Херсонської губернії, тепер Петрівського району, Кіровоградської області — 16 листопада 1994, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області) — радянський промисловий діяч, організатор гірничорудного виробництва, багаторічний директор Південного гірничо-збагачувального комбінату Дніпропетровської області. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958). Кандидат технічних наук.

Біографія ред.

Народився у селянській родині.

У 1928—1931 роках — учень бурильника, прохідник і кріпильник Криворізького шахтоуправління імені Фрунзе рудоуправління імені Артема.

У 1931—1936 роках — студент Криворізького гірничорудного інституту Дніпропетровської області.

У 1936—1941 роках — начальник дільниці, технічний керівник, головний інженер шахти криворізького шахтоуправління імені Орджонікідзе.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований на Урал. У 1941—1950 роках — головний інженер Гороблагодатського рудного управління Свердловської області.

У 1950—1955 роках — головний інженер Камиш-Бурунського залізорудного комбінату Кримської області.

У 1955—1957 роках — начальник інспекції «Укрголовруда» Міністерства чорної металургії Української РСР.

5 травня 1957—1985 року — директор Південного гірничо-збагачувального комбінату міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

З 1985 року — на пенсії у місті Кривому Розі Дніпропетровської області.

Нагороди ред.

Посилання ред.