Савин Віктор Маркіянович

український маляр і графік

Ві́ктор Маркія́нович Са́вин (Савін) (нар. 13 лютого 1907(19070213), Завадівка — пом. 9 червня 1971, Львів) — український радянський живописець; член Спілки художників України.

Савин Віктор Маркіянович
Народження13 лютого 1907(1907-02-13)
Завадівка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть9 червня 1971(1971-06-09) (64 роки)
 Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країна Російська імперія
 СРСР
Жанрпортрет
НавчанняХарківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльністьхудожник, графік
Відомі учніЛихоносов Володимир Васильович, Дудник Олександр Семенович, Чорнокнижний Григорій Петрович і Добролежа Микола Тимофійович
ЧленНаціональна спілка художників України
Нагороди
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР

Біографія

ред.

Народився 31 січня [13 лютого] 1907(19070213) року в селі Завадівці (тепер Кропивницький район Кіровоградської області, Україна) в сім'ї вчителя. З 1924 по 1927 рік одночасно навчався у Харківській художній профшколі і Харківському художньому інституті (викладачі Іван Дубасав, Семен Прохоров та Олексій Кокель)[2]; у 19271929 роках продовжував навчання в живописній студії Центрального дому мистецтв у Ленінграді у Юхима Чепцова та Ісаака Бродського.

Викладав в Українському поліграфічному інституті у Харкові; з 1939 року доцент.

 
Надгробок Віктора Савина на Личаківському цвинтарі у Львові

З 1946 року переїхав до Львова, де продовжив працювати у Українському поліграфічному інституті[2]. Член КПРС з 1965 року. Помер 9 червня 1971 року у Львові. Похований на полі № 1 Личаківського кладовища.

Творчість

ред.

Працював у галузі станкового живопису, писав картини з радянською тематикою, портрети (серед інших Івана Франка, Тараса Шевченка, Миколи Скрипника); займався ілюструванням книг, виконував пропагандистські плакати. Серед робіт:

  • «Перша тракторна колона на селі» (1930);
  • «Класова помста» (1935);
  • «Кармалюк» (1937);
  • «Зустріч Т. Г. Шевченка з М. С. Щепкіним у Нижньому Новгороді» (1939);
  • «Т. Г. Шевченко» (1939);
  • «У рабство» (1947);
  • «Гра у шашки» (1948);
  • «Вуз закінчив» (1954);
  • «1919 рік» (1957);
  • «Молодість Карпат» (1963);
  • «…І буде правда на землі…» (1964);
  • «Наші дівчата» (1966—1967);
  • «В. І. Ленін і В. Я. Чубар» (1967).

Виконав ілюстрації до українських казок, до трилогії «Шлях на Київ» Семена Скляренка, повістей, романів і оповіданнь Миколи Трублаїні і інше[2].

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1932 року, всесоюзник — з 1939 року. Персональна виставка художника пройшла в 1959 році у Львівському музеї українського мистецтва[2].

Роботи зберігаються у Національному музеї у Львові, Кропивницькому меморіальному музеї імені М. Л. Кропивницького, Харківському художньому музеї, в галерейних і приватних колекціях в Україні та за її межами[2].

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.