Відкрити головне меню

Москва-Бутирська також Савеловський вокзал (до 1912 - Бутирський) що є пасажирським терміналом залізничної станції Москва-Бутирська. Один з дев'яти залізничних вокзалів Москви. Входить до Московської регіональної дирекції Дирекції залізничних вокзалів[1].)

Москва-Бутирська
залізнична станція, надземна станція
Moscow Savyolovsky Terminus asv2019-01.jpg
Розташування
Адреса Москва
Координати 55°47′39″ пн. ш. 37°35′17″ сх. д. / 55.79416666669477820° пн. ш. 37.58805555558377165° сх. д. / 55.79416666669477820; 37.58805555558377165Координати: 55°47′39″ пн. ш. 37°35′17″ сх. д. / 55.79416666669477820° пн. ш. 37.58805555558377165° сх. д. / 55.79416666669477820; 37.58805555558377165
Структура
Платформ 5
Тип платформ острівні
Колій 11
Історія
Відкрито 1902
Колишні назви Москва-Савеловська, Москва-Пасажирська-Бутирська та Москва-Вантажна-Бутирська.
Будівля
Архітектор А. С. Сумароков
Власник Московська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 196004
Код Експрес-3 2000009
Мапа
Москва-Бутирська на Вікісховищі

Станція Москва-Бутирська Московської залізниці входить до Московсько-Смоленського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-3 Московської дирекції управління рухом. За основним застосування є вантажною, за обсягом роботи віднесена до 1 класу. Є початковим пунктом Савеловського напрямку МЗ. Не є тупиковою - через станцію також проходить транзитом Олексіївська сполучна лінія, до якої примикає Савеловський напрямок.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Ініціатором будівництва Савеловської лінії був Сава Іванович Мамонтов, голова Правління Товариства Московсько-Ярославської залізниці.

У 1897 товариство отримало дозвіл імператора і приступило до вишукувань, а потім і до прокладання нової залізниці від Москви до села Савелово завдовжки 130 км. Надалі залізницю планувалося продовжити до Калязіна, Углича і Рибінська.

Сам вокзал через різні зволікання будували довго (1897—1902 рр.). Керував роботами і, імовірно, був автором проекту А. С. Сумароков. Місце було обрано за межами Москви, у Бутирської застави, де ціна на землю була невисока (проте у 1900 Московська міська дума, розуміючи, які перспективи виникли у даного району, змінила межі Москви і Московського повіту, включивши вокзал до складу міста). Туди вже завезли будівельні матеріали, але частину залізниці запропонувала купити Віндаво-Рибінська залізниця, що наполягала на розташуванні вокзалу в іншому місці. Угода так і не відбулася, влітку 1900, коли Московсько-Ярославський-Архангельська залізниця була передана в казну, будівництво вокзалу було відновлено. 10 (23) березня 1902 роботи завершилися, і відбулося урочисте відкриття та освячення. Спочатку вокзал називався Бутирський (від Бутирської застави). На Савеловський вокзал було перейменовано у 1912.

Будівля була одноповерховою, двоповерховою лише в центрі, де розміщувалися службові квартири.

Спочатку станція називалася Москва-Савеловська. У 1900 році перейменована у Москва-Бутирська. У 1936 утворено дві станції: Москва-Пасажирська-Бутирська і Москва-Товарна-Бутирська. У 1957 році об'єднані в одну станцію Москва-Бутирська[2].

Пасажирський рух по станціїРедагувати

Москва-Бутирська — єдина станція з дев'яти провідних пасажирських станцій Москви, що обслуговує тільки приміські електропоїзди[3].

Електропоїзди на Савеловський напрямок слідують:

  • по головному ходу до станції Савелово (місто Кімри) або до ближчих станцій (основні — Дмитров, Ікша, Лобня)
  • до Дубни по відгалуженню від головного ходу (зокрема, курсує комфортабельний експрес, що складається з шести загальних вагонів першого та другого класу, із зупинками в Дмитрові, Вербилках і на Великій Волзі)
  • до Жолтиково (1 пара по вихідних) і Костіно (1 пара) на Велике кільце МЗ по відгалуженню від головного ходу
  • Виконується рух Рекс — Регіональних експресів за маршрутом Москва-Бутирська — Долгопрудний — Лобня (з 10 колії), моторвагонних експресів у Дмитров і Дубну.

ПриміткиРедагувати

  1. Структурные подразделения - ДЖВ
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. — Т. II. — С. 276
  3. Второй век Савёловского. Архів оригіналу за 13 січень 2013. Процитовано 13 січень 2013. 

Ресурси ІнтернетуРедагувати