Сабашук Петро Павлович
Петро́ Па́влович Сабашу́к (нар. 13 липня 1957, с. Селище, Літинський район, Вінницька область) — український політик, підприємець та інженер. Народний депутат України 4-го і 8-го скликань.
Петро Павлович Сабашук | ||
---|---|---|
Народився | 13 липня 1957 (67 років) с. Селище, Літинський район, Вінницька область | |
Громадянство | Україна | |
Діяльність | політик | |
Alma mater | Інженерний навчально-науковий інститут ЗНУ | |
Членство | Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України IV скликання | |
Посада | народний депутат України[1] і народний депутат України | |
Партія | безпартійний | |
Нагороди | ||
Сайт | sabashuk.com.ua | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
4-го скликання | |||
Реформи і порядок (НУ) | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
8-го скликання | |||
Блок Петра Порошенка | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Освіта
ред.1976–1978 — служба в армії.
У 1983 році закінчив Вінницький політехнічний інститут (факультет «Автоматика і телемеханіка») і за розподілом приїхав до Запоріжжя, де і почав свою трудову діяльність на Комунарському підприємстві теплових мереж: пройшов шлях від рядового інженера до директора цього ж підприємства.
У 1988 році закінчив вечірнє відділення Запорізького індустріального інституту за спеціальністю «Промислова енергетика»; в цьому ж році очолив Комунарське підприємство теплових мереж.
Кар'єра
ред.У 1995 році став головою правління ВАТ «Рассвет» (м. Запоріжжя). З 2001 до 2002 року був у цьому акціонерному товаристві головним конструктором наукового центру «Енергія». Зараз — голова домобудівного комбінату м. Запоріжжя.
Політична діяльність
ред.З 2001 року — президент громадського об'єднання «Наше Запоріжжя».
Петро Сабашук двічі балотувався в мери Запоріжжя (у 2003 і 2006 роках), але займав лише третє місце.
З 14 травня 2002 до 25 травня 2006 — народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 76 (Запорізька область). Голова підкомітету з питань ядерної політики та ядерної безпеки Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
У березні 2006 був кандидатом у народні депутати від Громадянського блоку «ПОРА-ПРП» (№ 27 в списку), але він не зміг подолати тривідсотковий прохідний бар'єр.
2006–2010 роки — депутат Запорізької міської ради (за списками партії «Реформи і порядок»).
У 2010 році очолив Запорізький обласний виборчий штаб кандидата в Президенти України Віктора Ющенка.
На виборах до Верховної Ради 2012 року кандидат в народні депутати в окрузі № 74 (Комунарський та частина Жовтневого райони міста Запоріжжя)[2].
Переміг на ОВО № 74 на позачергових виборах до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 року від партії «Блок Петра Порошенка».
Партійність
ред.Член партії «Реформи і порядок» (був членом Ради Запорізької обласної організації та головою Запорізької міської організації), потім — «Наша Україна». Наразі — безпартійний.
Сім'я
ред.Дружина Олена Анатоліївна (1961). Дочка Віталія, сини Ілля та Петро.
Нагороди
ред.Кавалер ордена «За заслуги» III (квітень 1997)[3] і II (січень 2009)[4] ступенів.
Примітки
ред.- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 26 серпня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Указу Президента України «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
- ↑ Указу Президента України № 30/2009 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
Посилання
ред.- Верховна Рада України 4-го скликання [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт ЦВК
- Офіційна Україна сьогодні
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |