Спортивний клуб Брів Коррез Лімузен (фр. Club Atletic Briva Corresa Lemosin), Брів — французький регбійний клуб, який виступає у другому дивізіоні національного чемпіонату. Створена в 1910 році команда грала в чотирьох фіналах французького чемпіонату, але жодного разу не вигравала. З іншого боку, клуб ставав переможцем і срібним призером найпрестижнішого європейського трофея — кубка Хайнекен. Колектив розташовується в місті Брив-ла-Гаярд (департамент Коррез, регіон Лімузен) і проводить домашні матчі на стадіоні Стад Амеде-Домінік вміщає 15 тисяч глядачів. Традиційні кольори Брів — чорний і білий.

СК Брів Коррез
фр. CA Brive
Повна назва Club Athlétique Brive Corrèze Limousin
Коротка назва Брів
Засновано 1910
Населений пункт Брив-ла-Гаярд, франція
Стадіон Стад Амеде-Домінік
Вміщує 13 979
Президент Жан-Жак Бертран
Головний тренер Ніколя Годіньйон
Ліга Топ 14
2015—2016 8
Домашня
Виїзна

Історія

ред.

Клуб було створено 15 березня 1910 року. У міжвоєнний період команда розпочала виступи в лізі регбі, проте після Другої світової війни Брів повернувся в регбі-15. Значна частина історії клубу співвідноситься з виступами у вищій лізі чемпіонату. Незважаючи на те, що команда вважалася однією з найсильніших у Лімузене, на рахунку регбістів був всього один приз — трофей Другого дивізіону за 1957 рік. Лише в 1965 році колектив вперше зіграв у фіналі чемпіонату Франції. 23 травня на стадіоні Стад де Жерлан у Ліоні команда зустрілася з суперниками з Ажена і програла з невеликим розривом (8:15). Наступна спроба Брів виграти щит Бреннуса була у 1972 році. 21 травня, також у Ліоні гравці провели фінальний матч проти Безьє Еро. Чорно-білі знову виявилися переможеними, і на цей раз команда не заробила жодного балу (0:9). Опоненти провели ще одну фінальну зустріч у 1975 році. До того моменту регбісти Безьє Еро вже утвердилися в ранзі найсильніших гравців десятиліття: в 70-х команда здобула три титули. У підсумку клуб виграв і четвертий чемпіонат, хоча в цей раз перевага переможця була мінімальним (12:13). Гра пройшла в Парижі на стадіоні Парк де Пренс.

У середині 90-х клуб вернувся у вищий дивізіон і зіграв у фіналі 1996 року. Команда не змогла виграти і в четвертий раз — титул дістався Тулузі (13:20). На той час тільки два клуби (Дакс і АСМ Клермон Овернь) програли в багатьох фіналах, не перемогли в жодному. На втіху вболівальникам Брів виграв знаменитий французький турнір Шаленж Ів дю Мануар, здолавши у вирішальній зустрічі Сексьйон Палуаз (12:6). Через рік команда зіграла у фіналі кубка Хайнекен з англійським Лестер. Матч проходив на валлійській арені Кардіфф Армс Парк і завершився тріумфом французів (28:9)[1]. Зараз Брів є одним з двох клубів (поряд з Нортгемптон Сейнтс з Англії), який виграв кубок Хайнекен і ні разу не став чемпіоном на батьківщині.

22 лютого 1997 роки команда зустрілася з новозеландським колективом Окленд Блюз добився успіху в головному чемпіонаті Південної півкулі. Європейці виявилися не готові до натиску південьців і поступилися з рахунком (11:47)[2]. У новому сезоні кубка Хайнекен — Брів знову вийшов у фінал, однак тепер кубок перейшов Бат (6:19). Гра пройшла у Франції, на жирондінському Парк Лескюр.

Потім команда опинилася в складній фінансовій ситуації, яка призвела до рішення адміністрації про переведення клубу до другої ліги. Виступи в нижчій лізі Брів почав у 2000 році, проте після двох сезонів успішних ігор він повернувся в еліту. Команда з трудом витримувала конкуренцію провідною ліги і займала місця переважно в нижній половині турнірної таблиці. Лише у 2004 році регбісти досягли ігор плей-офф. У сезоні 2005 року французи досягли успіху в Європі, дійшовши до півфіналу Європейського кубка з регбі — другого за значимістю турніру. Там команда поступилася гравцям Сексьйон Палуаз, які вийшли у фінал. У 2009 році колектив посів шосте місце в чемпіонаті Франції і отримав право зіграти в кубку Хайнекен. Команда програла у всіх матчах і заробила всього один бал за поразку з невеликим рахунком. Суперниками Брів по групі були ірландський Ленстер та валлійський Лланеллі Скарлетс та англійський Лондон Айріш.

За підсумками сезону 2011/2012 Брів знову вибув з вищої ліги, на цей раз — за спортивним принципом[3].

Фінальні матчі

ред.
Дата Переможець Фіналіст Рахунок Стадіон Вболівальники
23 травня 1965 Ажен Брів 15:8 Стад де Жерлан, Ліон 28 758
21 травня 1972 Безьє Еро" Брів 9:0 Стад де Жерлан, Ліон 31 161
18 травня 1975 Безьє Еро" Брів 13:12 Парк де Пренс, Париж 39 991
1 червня 1996 Тулуза Брів 20:13 Парк де Пренс, Париж 48 162

Сезон 2016/17 Топ 14

ред.
2016–17 Топ 14 таблиця watch · edit · discuss
Клуб Розіграних Виграних Нічия Програш Бали за Бали проти Різниця балів Diff. Проби за Проби проти Здобуті бонуси Втрачені бонуси Бали
1 Атлантик Стад Рошель 17 10 3 4 439 313 +126 42 24 5 3 54
2 АСМ Клермон Овернь 17 10 3 4 497 351 +146 52 36 5 2 53
3 Монпельє Еро 17 10 0 7 434 378 +56 38 33 3 3 46
4 Кастр 17 9 1 7 438 347 +91 42 27 3 2 43
5 Тулон 17 8 1 8 408 363 +45 37 35 4 4 42
6 Тулуза 17 9 0 8 348 333 +15 32 24 2 4 42
7 Бордо-Бегль 17 8 1 8 397 388 +9 33 34 1 4 39
8 Сексьйон Палуаз 16 8 0 8 366 395 –29 35 36 1 4 37
9 Брів Коррез 17 8 1 8 366 414 -48 24 37 0 2 36
10 Рейсінг 16 8 1 7 350 349 –1 34 30 2 0 36
11 Стад Франсе 17 7 1 9 397 431 –34 38 39 2 2 34
12 Ліон 16 6 2 8 325 361 –36 24 26 2 3 33
13 Гренобль 16 4 0 13 392 537 –145 37 49 1 6 23
14 Авірон Байонне 16 4 2 10 256 453 –197 18 47 0 0 16

Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:

  1. Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head
  2. Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head
  3. Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head
  4. Різниця балів здобутих під час усіх матчів
  5. Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів
  6. Бали здобуті в усіх матчах
  7. Спроби здобуті в усіх матчах
  8. Менша кількість анульованих матчів
  9. Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі.
Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів.
Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись у Кубку чемпіонів.
Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі.
Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця

Знамениті гравці

ред.

Французькі гравці

ред.

Міжнародні гравці

ред.

Примітки

ред.
  1. Mick Cleary and John Griffiths, ред. (1997). Rothmans Rugby Union Yearbook 1997–98. London: Headline Book Publishing. ISBN 0 7472 7732 X.
  2. Pope, Bruce (23 лютого 1997). Brive out with the washing. The Independent. London: INM. ISSN 0951-9467. OCLC 185201487. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  3. Imakhoukhene, Hamid (19 травня 2013). Brive ne l'a pas volée. L'Équipe (фр.). Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 11 липня 2014.

Посилання

ред.