Річки (Львівський район)
село у Львівській області, Україна
Річки́ — село у Львівському районі Львівської області. В селі збереглася дерев'яна церква Успення Пр. Богородиці 1920.
| село Річки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Рава-Руська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060390410082148 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1531 |
| Населення | 1319 |
| Площа | 33,0 км² |
| Густота населення | 39,97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80310[1] |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°16′34″ пн. ш. 23°38′57″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
230 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська |
| Карта | |
  Річки | |
 Річки | |
| Мапа | |
| |
Транспорт ред.
Через село проходить залізниця, станція Річки.
Історія ред.
Перша письмова згадка про село датується 1472 роком. ("Rejestr poboru łanowego województwa bełskiego z 1472 р.")
Джерела ред.
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Річки:
|
Річки (пол. Rzeczki, Rzyczki) — село в Рава-Руському повіті, 6 км на північ від Рави-Руської (залізничної станції, пошти і телефону). На північ лежать Корні і Вербиця, на північний схід лісництво Зелена Махновська, на схід Забір'я, на південь Рава-Руська і Рата, на захід Гребенне. В північній частині села, на мочаристих ґрунтах, що називаються «Луги під переходом» (231 м над рівнем моря), починається потік, який впадає в Рату. В долині потоку лежить сільська забудова. На півночі підноситься узгір'я Гораєць (257 м); на південний захід лежить ліс «Медведі». Через село проходить ярославсько-сокальська залізниця. Частина села називається Ногалі, друга частина Бліх; ще одна група будинків Шубари. В селі є корчми: Видра і Вигода; фільварк Чорний. Власність більша має орної ріллі 755 моргів, лугів і городів 237, пасовищ 112, лісу 942 (ця власність подарована графом Каєтаном Кіцким на громадські цілі; «Річник сільськогосподарського товариства», Варшава 1881 рік); власність менша має орної ріллі 1057 моргів, лугів і городів 725, пасовищ 159, лісу 8 моргів. В 1880 році було 181 будинок, 1177 жителів в гміні, 13 будинків, 61 житель на території двору; 284 римо-католики, 934 греко-католики, 11 ізраелітів, 9 інших віросповідань; 1067 русинів, 147 поляків, 24 німці. Парафії римо-католицька і греко-католицька знаходяться в Раві-Руській. В селі є церква і філіальна школа. | 
|
Під час першої світової війни австроугорські війська проявили надмірну жорстокість до жителів: селянку Паранович побили і повісили за селом лише за те, що прибувши з Угніва, розповіла про наближення Російських військ, а сусідку, котра просила про милосердя, — повісили також.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 2120 мешканців, з них 1280 українців-грекокатоликів, 700 українців-римокатоликів, 130 поляків, 10 євреїв[2].
Відомі люди ред.
- «Лісний», «Пізний» Зінько Микола (23 квітня 1920 —2 березня 1945) — стрілець, боєць 1-ї чоти сотні «Месники-2». В лавах УПА з 7 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.
- Школяр Лука (Соломка) псевдо «Сірко» (16.06.1913 — 5.06.1946) — уродженець села, вістун та політвиховник сотні «Месники-2» куреня «Месники» Української Повстанської Армії. Закінчив 6 класів початкової школи. Рільник. 1941—1944 рр. за завданням ОУН служив в українській поліції. З весни 1944 року — в лавах УПА. Загинув у бою в лісі біля с. Вербиця Томашівського повіту під час облави, влаштованої ВП. Похований у с. Корні Томашівського повіту, тепер Польща[3].
- Пушкар Василь «Дуб» 1913 р.н. — уродженець села, мельник, член ОУН, освіта — 5 класів. Впав в бою з большевиками 22 лютого 1950 року біля с. Замочок (Джерело http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/6328/ [Архівовано 15 березня 2018 у Wayback Machine.])
- Панечко Андрій Іванович (1992—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Карти ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 65.
- ↑ Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5
Бібліографія ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.