Ритуксимаб
Ритуксимаб (лат. Rituximabum) — синтетичний препарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20.[2][3] Ритуксимаб застосовується як внутрішньовенно[4][5], так і підшкірно.[6] Ритуксимаб уперше розроблений у лабораторії компанії «IDEC Pharmaceuticals» дослідницькою групою під керівництвом Набіля Ханни, початково під назвою «IDEC-C2B8»[7], та застосовується у клінічній практиці з 1997 року.[8][9]
 | |
|---|---|
Ритуксимаб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| рекомбінантні IgG1 моноклональні антитіла до CD20 | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | DB00073 |
| KEGG | D02994 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C6416H9874N1688O1987S44 |
| Мол. маса | 143859,7 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 71% (п/ш), 100% (в/в) |
| Метаболізм | НД |
| Період напіввиведення | 31,5-407 год. (варіює відносно дози препарату та тривалості лікування) |
| Екскреція | НД |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | МАБТЕРА®, «Хоффманн-Ля Рош Лтд», Швейцарія UA/14231/01/01 06.03.2015-06/03/2020 РЕДИТУКС, «Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд»,Індія UA/12905/01/01 25.04.2013-25/04/2018 [1] |
Фармакологічні властивості ред.
Ритуксимаб — синтетичний лікарський препарат, який є генно-інженерним рекомбінантним гуманізованим (від миші[8][10][11]) моноклональним антитілом до поверхневого антигену B-лімфоцитів CD20.[12] Основний механізм дії препарату полягає у зв'язуванні ритуксимабу із трансмембранним антигеном зрілих В-лімфоцитів та пре-В-лімфоцитів CD20, що призводить до активації імунологічних реакції, які спричинюють лізис В-лімфоцитів.[2][3][4] Іншими механізмами дії ритуксимабу є зниження експресії антигенів CD40 та CD80 на поверхні В-лімфоцитів, що призводить до гальмування активації T-лімфоцитів, а також індукуванні елімінації аутореактивних Т-лімфоцитів, та відновленні аутотолерантності, що має значення для гальмування розвитку аутоімунних захворювань.[13] Початково ритуксимаб застосовувався для лікування В-лімфоцитарних неходжкінських лімфом[3][10], а також В-клітинного хронічного лімфолейкозу[14], у тому числі в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами (зокрема, бендамустином[15]). При подальших дослідженнях встановлено ефективність ритуксимаба при широкому спектрі аутоімунних та ревматологічних захворювань. Ритуксимаб застосовується при ревматоїдному артриті (у тому числі при неефективності інгібіторів фактору некрозу пухлини інфліксімаба або адалімумаба)[5][8], переважно в комбінації з метотрексатом.[12] У клінічних дослідженнях показана ефективність ритуксимаба при системному червоному вовчаку[3][16], синдромі Шегрена[3][13], системних васкулітах (у тому числі при синдромі Вегенера)[3][17], синдромі Гудпасчера[8], дерматоміозиті[3][8], анкілозуючому спондилоартриті[3], антифосфоліпідному синдромі[8][13], при різних формах хронічного гломерулонефриту[9] тромбоцитопенічній пурпурі та аутоімунних гемолітичних анеміях[13] пемфігусі та пемфігоїді[17] та розсіяному склерозі.[18]
Фармакокінетика ред.
Ритуксимаб відносно повільно розподіляється в організмі після ін'єкції, максимальна концентація досягається протягом 3 діб після введення препарату. Біодоступність препарату після підшкірного введення становить 71 %, після внутрішньовенного застосування біодоступність становить 100 %. Метаболізм та шляхи виведення ритуксимабу з організму не визначені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 68 годин[2] (варіює від 31,5 до 407 годин при внутрішньовенному застосуванні, та до 29 діб при підшкірному введенні), і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.
Показання до застосування ред.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Ритуксимаб застосовується при неходжкінських лімфомах, хронічному лімфолейкозі, ревматоїдному артриті (переважно у комбінації з метотрексатом), ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі та пемфігусі.[2][11]
Побічна дія ред.
При застосуванні ритуксимабу побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні інших подібних препаратів.[3][8] Серед побічних ефектів препарату найчастішими є[2][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, гіпергідроз, алопеція, сухість шкіри, бронхоспазм, набряк язика або глотки, набряк Квінке, гарячка, риніт, кашель, загострення бронхіальної астми.
- З боку травної системи — нудота, блювання, діарея, біль у животі, зниження апетиту, порушення функції печінки.
- З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, нервозність, сонливість або безсоння, тривожність, амнезія, парестезії або гіпестезії, неврити.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або гіпотензія, аритмії, брадикардія або тахікардія, набряк обличчя, тромбофлебіт, припливи крові, загострення ішемічної хвороби серця.
- З боку сечостатевої системи — дизурія, гематурія.
- З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міалгії, біль у кістках, біль у попереку, біль у грудній клітці, біль у шиї, гіпертонус м'язів.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, підвищення активності ферментів печінки, підвищення рівня сечової кислоти в крові, гіперглікемія, гіпокальціємія або гіперкальціємія.
- Інші побічні ефекти — рецидиви пухлин шкіри, збільшення частоти інфекційних захворювань, реакції в місці введення препарату.
Протипокази ред.
Ритуксимаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату та до білків миші.[2][4]
Форми випуску ред.
Ритуксимаб випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для інфузій у флаконах по 10, 30 та 50 мл; і розчину для підшкірного введення в ампулах по 11,7 мл.[19]
Синоніми ред.
МАБТЕРА (MabThera), Riabni, Rituxan, Руксієнс (Ruxience), Truxima, Риксатон, Реддитукс
Примітки ред.
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 1 квітня 2017.
- ↑ а б в г д е РИТУКСИМАБ (RITUXIMABUM) Діюча речовина [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж и к Перспективы применения ритуксимаба при аутоиммунных заболеваниях человека [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г RITUXIMAB (РИТУКСИМАБ) [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Эффективность и безопасность ритуксимаба у больных с активным ревматоидным артритом [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ РИТУКСИМАБ (МАБТЕРА) ДЛЯ ПОДКОЖНОГО ВВЕДЕНИЯ НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ХОРОШО ИЗУЧЕННОГО ПРЕПАРАТА [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Why San Diego Has Biotech», Fikes, Bradley J. San Diego Metropolitan (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Ритуксимаб в лечении ревматических болезней [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Применение ритуксимаба при идиопатическом гломерулонефрите и системных заболеваниях с поражением почек [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Эффективность терапии пациентов с неходжкинскими лимфомами с использованием препарата ритуксимаб [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Rituximab [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Опыт применения ритуксимаба в лечении ревматоидного артрита [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г Ритуксимаб в лечении аутоимунных цитопений [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Saini KS, ((Azim HA Jr)), Cocorocchio E, Vanazzi A, Saini ML, Raviele PR, Pruneri G, Peccatori FA (2011). Rituximab in Hodgkin lymphoma: Is the target always a hit?. Cancer Treat Rev. 37 (5): 385—90. doi:10.1016/j.ctrv.2010.11.005. PMID 21183282. (англ.)
- ↑ Бендамустин в терапии неходжкинских лимфом* [Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Paul, Marla (20 травня 2009). Popular Cancer Drug Linked to Often Fatal 'Brain Eating' Virus. Northwestern University News and Information. Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 22 травня 2009. (англ.)
- ↑ а б A. Razzaque Ahmed, M.D.; Zachary Spigelman, M.D.; Lisa A. Cavacini, Ph.D.; Marshall R. Posner, M.D. (26 жовтня 2006). Treatment of Pemphigus Vulgaris with Rituximab and Intravenous Immune Globulin. N Engl J Med. 355: 1772—1779. doi:10.1056/nejmoa062930. PMID 17065638. (англ.)
- ↑ McGinley, MP; Moss, BP; Cohen, JA (January 2017). Safety of monoclonal antibodies for the treatment of multiple sclerosis. Expert opinion on drug safety. 16 (1): 89—100. doi:10.1080/14740338.2017.1250881. PMID 27756172. (англ.)
- ↑ RITUXIMAB (РИТУКСИМАБ). Однокомпонентные препараты [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- МАБТЕРА на сайті mozdocs.kiev.ua
- Long-term Safety of Rituximab in Patients With Rheumatoid Arthritis Elena Becerra; Geraldine Cambridge; Inmaculada de la Torre; Maria J Leandro // DISCLOSURES Int J Clin Rheumatol. 2012;7(4):383-390.
- (рос.)Ритуксимаб (Rituximab): инструкция, применение и формула [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]