Рі́пнів — село у Львівській області, Золочівський район. В селі є дерев'яна церква Покрова Пр. Богородиці 1868.

  • Колишня назва Старий Ріпнів
  • Історична дата утворення 1 січня 1400 року
село Ріпнів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Золочівський район
Громада Буська міська громада
Основні дані
Засноване 1400
Населення 1044
Площа 2,628 км²
Густота населення 397,26 осіб/км²
Поштовий індекс 80542[1]
Телефонний код +380 3264
Географічні дані
Географічні координати 49°58′57″ пн. ш. 24°29′57″ сх. д. / 49.98250° пн. ш. 24.49917° сх. д. / 49.98250; 24.49917Координати: 49°58′57″ пн. ш. 24°29′57″ сх. д. / 49.98250° пн. ш. 24.49917° сх. д. / 49.98250; 24.49917
Середня висота
над рівнем моря
231 м
Місцева влада
Адреса ради 80540, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Новий Милятин
Карта
Ріпнів. Карта розташування: Україна
Ріпнів
Ріпнів
Ріпнів. Карта розташування: Львівська область
Ріпнів
Ріпнів
Мапа

CMNS: Ріпнів у Вікісховищі

Раніше входило до складу Милятинської сільської ради окрім Ріпніва до неї також входять

  • с. Новий Ріпнів
  • с. Старий Милятин
  • с. Новий Милятин

Археологічні даніРедагувати

Одночасно з дослідженнями празьких поселень у Верхньому Подністров'ї розпочалися розкопки поселень цього періоду в басейні Західного Бугу. У 1950 р. Ю. М. Захарук та О. О. Ратич провели розкопки селища біля с. Ріпнів (Ріпнів І, ур. Базничисько). Тут, поруч з житлово-господарськими комплексами VIII—XI ст., було відкрито одне чотирикутне житло (№ 4) з глиняною піччю, вирізаною в материковому виступі — останці, в якому була виявлена виключно ліпна ранньослов'янська кераміка, що дало можливість продатувати це житло як найбільш раннє. Сам факт датування цього комплексу VI—VII ст. був позитивним моментом тому, що дозволив розвинути вивчення ранньослов'янських матеріалів на цьому поселенні. Ще одне аналогічне житло (№ 7) з ліпним посудом було виявлено на цьому поселенні під час розкопок 1954—1955 рр. Автор досліджень В. В. Ауліх виділив ці житла в окремий комплекс, який він датує VI — початком VII ст.

У 1957—1961 рр. проведені широкі археологічні дослідження поселення Ріпнів ІІ (ур. Горохів) та шурфування на поселенні Ріпнів ІІІ. На розкопаній площі поселення Ріпнів ІІ виявлено 10 житлових комплексів VI—VII ст., на поселенні Ріпнів ІІІ — одне житло із виключно ліпною керамікою.26

Ріпнівські поселення розташовані за 0,5—1 км одне від одного в урочищах «Базнище» (Ріпнів І), «Горохів» і «За Липами» (Ріпнів II), «Закут» (Ріпнів III).[2] Вони займають південні пологі схили над невеличкою р. Рудкою, що впадає в Західний Буг, та безіменним струмком.[2]

На поселенні Ріпнів І, на відкритій площі в 1800 м2, Ю. М. Захаруком та О. О. Ратичем у 1950 р. і В. В. Ауліхом у 1954—1955 рр., крім комплексів X—XI ст., відкрито дві напівземлянки з виключно ліпним посудом, характерним для початку третьої чверті І тисячоліття н.е. і п'ять споруд кінця VII—VIII століть.[2] В останніх переважала кераміка, виготовлена на примітивному гончарському крузі; уламки ліпного посуду зустрічалися досить рідко.[2] Напівземлянки VI—VII століть мають чотирикутну форму і орієнтовані кутами за сторонами світу. Печі глиняні, вирізані у материковому останці. Житла VII—VIII ст.— чотирикутні або овальні напівземлянки.[2] Печі глиняні, споруджені на долівці. Крім кераміки, в спорудах виявлені кістяні проколки, дві залізні шпори, залізний ніж, аварське окуття для пояса та пряслиця[3].

На поселенні Ріпнів II у 1957—1961 роках відкрито десять жител, три печі по обробці заліза і одну господарську яму VI—VII ст. В нижньому шарі поселення виявлено житлові, господарські і виробничі комплекси черняхівського типу.[2] Житло початку третьої чверті І тисячоліття н.е. розчищено на поселенні Ріпнів III, де також виступають пам'ятки черняхівського типу. Усі житла на поселеннях Ріпнів II і III являють собою чотирикутні напівземлянки, орієнтовані стінами за сторонами світу; нижня частина глиняних печей вирізана у материковому останці.[2] Кераміка виключно ліпна, представлена горщиками. На поселенні Ріпнів II, крім посуду, виявлена бронзова лунниця, прикрашена наколами, вістря залізного ножа та глиняне і мергельне пряслиця[4].

Походження назвиРедагувати

Колись у Галичині нафту називали нафтова ропа, нафта, земляна олія, скельна олія, скалоолій, кип'ячка, поркура, петроль, петролеум та найпоширенішою назвою нафти була ропа (ropa). Свідченням цього є численні топоніми та географічні назви містечок, сіл, присілків, річок, потічків, гір, пасовищ та різних інших мікротопонімів — Ропа, Роп'яний, Роп'янка, Ропище, Роп'яник, Ропник, Ропавсько, Ропинка, Ропений, Ропенець, Ропний, Роп'я, Ріп'яна, Ріпчанка, Ріпчиці, Ріпнів, Ріп'яне, Ріпне, Ріп'янка, Ріпки, Ріпник, Роповське, Ропиця Руська, Ропище, Ропчиці, Стара Ропа, Чорна Ропа та інші. Вважається, що більшість цих топонімів з'явилася в XV—XVII століттях.

Див. такожРедагувати

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район
  2. а б в г д е ж Середні віки на Україні: [у 2 вип.] / АН УРСР, Ін-т археології ; [редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.]. — Київ: Наук. думка, 1971 —1973. Вип.2 . — 1973. —163, [3] c.: іл.
  3. В. В. Ауліх. Основні результати..., стор. 26—29.
  4. В.Д. Баран. Раннеславянские памятники на Западном Буге, стор. 319—376.

ДжерелаРедагувати

  • Микулич О. Нафтовий промисел Східної Галичини до середини XIX ст. Видання друге, доповнене. — Дрогобич, 2004. — 32 с., іл.

ПосиланняРедагувати

Погода в селі