Ріпинці (Чортківський район)
Рі́пинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. До 2020 центр колишньої сільради. До Ріпинців приєднано хутір Семінче.
| село Ріпинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070330010561 |
| Облікова картка | Ріпинці |
| Основні дані | |
| Населення | 624 |
| Територія | 0.810 км² |
| Густота населення | 770.37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48433 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°0′57″ пн. ш. 25°26′13″ сх. д. / 49.01583° пн. ш. 25.43694° сх. д. |
| Водойми | р. Вільховець |
| Найближча залізнична станція | Пишківці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Юшкалюк Галина Григорівна |
| Карта | |
  Ріпинці | |
 Ріпинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
ред.Розташоване на річці Вільховець, у центрі району. Через село пролягає автошлях Т 2016 Бучач — Товсте.
Історія
ред.Село Репеничі серед сусідніх сіл згадується у грамоті 7 червня 1471 р.[1]
Раніше село називалось не Ріпинці, а Ропинці. Далеко за селом знаходилось заболочене поле. На цій місцевості виходила на поверхню вода. Вона була настільки насичена сіллю, що аж пінилась. Від цього і пішла назва Ропинці. З часом вона змінилась на тепер всім відому, як Ріпинці.
Перша писемна згадка датується 1785 роком.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Січ» та інші товариства, кооператива.
Школа у селі за Австро-Угорщини і ЗУНР була з українською мовою навчання, в час польської окупації — двомовною.
19 березня 1867 р. у селі згоріла місцева церква[2]
У 1982 році згоріла місцева пам'ятка — дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії.[3]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[4].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[5].
Релігія
ред.Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1995, мурована), 2 каплиці (1870, кам'яна і 1992, мурована).
Римсько-католицька каплиця
ред.Зведена в 1982 році місцевими власниками Волянськими[6].
Пам'ятки
ред.- Дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії (1887, пошкоджена 1944)[7]
У селі є пам'ятки історії місцевого значення:
- пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни (1975), у 100 м на південь від Будинку культури (охоронний номер 287)
- могила жертви сталінського режиму Михайла Андрусеньківа (загинув у квітні 1941 р. при облаві), на сільському кладовищі (охоронний номер 1339)
- братська могила жертв тоталітарного режиму Йосифа та Івана Мосціпанів (1946), на сільському кладовищі (охоронний номер 1340)
Встановлено пам'ятні хрести:
- місійний (1880)
- на честь скасування панщини (1888)
- 950-ліття Хрещення Русі (1938)
-
Пам'ятний знак воїнам-землякам -
Могила Михайла Андрусеньківа -
Братська могила Йосифа та Івана Мосціпанів
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Книги про село
ред.Вчитель історії місцевої школи Михайло Луців упорядкував і видав книжку «Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці», де подав відомості про ці села.
Населення
ред.У 2007 році кількість мешканців села становила 630 осіб.
Прізвища мешканців: Андрусишин, Андрушків, Василюк, Воронецький, Гаврилюк, Галаван, Грицуляк, Данкевич, Думак, Захарчук, Іваськів, Іванишин, Іванів,Іваноньків,Івасишин,Кобилянський, Ковбас, Козоріз, Кузь, Кухаришин, Лугова, Мартинюк, Матура, Міщанчук, Москвин, Пискливець, Побуринний, Прокопишин, Пукало, Рекіс, Римар, Тихохід, Трінька, Тустановський, Фарбота, Холод, Чвіль, Чип, Чухрій, Швець, Щербатий, Ясінський, Балацький
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 624 | 100% |
Народилися
ред.- Іваноньків Богдан Михайлович — діяч культури, диригент
- Кавчук Іларій Михайлович — почесний шахтар.
- граф Владислав Кшиштоф Фелікс Волянський — дідич села,[9] зять графа Мавриція Дідушицького,[10]
- граф Владислав Маврицій Волянський — дідич села, розстріляний більшовиками у Києві,[11] його дружина — графиня Юлія Пінінська,[12] небога намісника Галичина Леона Пінінського
- Петрівський Ґерард Василь (1885—1969) — релігійний діяч, римо-католицький священик-францисканець, місіонер в Китаї та Японії[13].
Галерея
ред.-
В'їзд у село -
Церква Покрови Пресвятої Богородиці -
Римо-католицька каплиця -
Капличка -
Будинок культури -
Школа -
Автобусна зупинка
Примітки
ред.- ↑ Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці
- ↑ Dziennik polski №7. 28 marca 1867. S. 3
- ↑ Михайло Станкевич. Бучач та околиці. — Львів: СКІМ,2010. — 256 с., іл. — С. 93. ISBN 966-95709-0-4
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- ↑ Ріпинці. Колишня каплиця без титулу // Костели і каплиці України.
- ↑ Калуська міська рада купила у майбутній музей дзвін вартістю 15 000 гривень
- ↑ Władysław Krzysztof Feliks hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: 5.396.225) (пол.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Władysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17) (пол.)
- ↑ Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71) (пол.)
- ↑ Rafał Leszczyński. Piotrowski Gerard OFMObs // Encyklopedia Katolicka. — T.15. — Lublin 2011. — S. 702. (пол.)
Джерела
ред.- Данкевич Т., Уніят В. Ріпинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 184. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Луців Михайло. Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці.
- Луців М., Уніят В., Чухрій А. Ріпинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 643—644. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Ріпинці // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 635.
- Rzepińce, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 146. (пол.) — S. 146. (пол.)
