Відкрити головне меню

Рі́о-Не́ґро (ісп. Río Negro) — провінція Аргентини, розташована на півдні країни і названа за іменем річки Ріо-Негро. Межує з провінціями Неукен, Ла-Пампа і Чубут, а також з Чилі (на заході), на сході омивається Атлантичний океаном. Столиця провінції — місто В'єдма.

Провінція Ріо-Негро
—  Провінція  —

Río Negro

Escudo de la Provincia del Río Negro.svg
Bandera de la Provincia del Río Negro.svg
Герб провінції Ріо-Негро Прапор провінції Ріо-Негро
Столиця В'єдма
Найбільше місто Сан-Карлос-де-Барілоче
Країна Аргентина Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ла-Пампа, Буенос-Айрес, Чубут, Неукен, X Регіон Лос-Лаґос ?
Департаментів 13
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 633 374[1] (15-та)
 - густота 3,12 (21-ша)
Етнікон Rionegrino
Площа
 - повна 203 013 км² (4-та)
Висота
 - максимальна 3491 метр
(Tronador[d])
 - мінімальна 204 метр
Часовий пояс UTC-3
ВВП 5,42 млрд. $
ІРЛП 0,831 (2010)[2]
Дата заснування 1955
Губернатор Альберто Веретільнек
Веб-сайт rionegro.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-R
Провінція Провінція Ріо-Негро на мапі Аргентини

Провінція Провінція Ріо-Негро на мапі Аргентини
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ріо-Негро (провінція)

Зміст

ГеографіяРедагувати

Провінція Ріо-Негро знаходиться у географічному регіоні Патагонія. Умовно її територію поділяють на дві частини:

  • Анди на заході
  • Рівнини на решті території

Більшість території Ріо-Негро має помірний арідний клімат, а Анди — високогірний. У горах середня річна кількість опадів становить 2000-3000 мм, на решті території — 200—300 мм. Переважають західні і південно-західні вітри.

У горах рослинність представлена Вальдівійською сельвою, на решті території — низькими чагарниками і жорсткою травою.

Основними річками провінції є Колорадо, Ріо-Негро і Лімай. На заході знаходиться велика кількість озер, найбільшими з яких є Науель-Уапі, Маскарді і Стеффен.


ІсторіяРедагувати

 
Завоювання пустелі. Військо на берегах Ріо-Негро. 1879 р.

До приходу іспанських колоністів землі, де зараз розташована провінція Ріо-Негро, були заселені індіанськими племенами пуельче, вурілоче, мапуче, теуельче.

Першим європейцем, який побував тут, був Фернан Магеллан 1520 року. 1670 року отець Ніколас Маскарді заснував місію на берегах озера Науель-Уапі — перше поселення на патагонській території. 1779 року Франсіско де В'єдма заснував місто Мерседес-де-Патагонес (нині В'єдма), яке увійшло до складу віце-королівства Ріо-де-ла-Плата.

1815 року, після Травневої революції була здійснена експедиція до Патагонії, яка посунула кордони Аргентини до річок Діаманте, Колорадо і Ріо-Негро. Патагонські землі, зокрема сучасна територія провінції Ріо-Негро, на той час було поза межами усіх адміністративних одиниць країни і на них претендували провінції Мендоса і Буенос-Айрес.

У 1869—1878 роках у Патагонії та Пампі проводилася так звана кампанія завоювання пустелі, яка була націлена на зменшення кількості індіанців на цих землях і взяття їх під контроль влади Аргентини.

11 жовтня 1878 року було створено губернаторство Патагонія зі столицею у місті Мерседес-де-Патагонес, до якого увійшли і землі теперішньої провінції Ріо-Негро. 21 жовтня було обрано першого губернатора.

1881 року було підписано договір про встановлення кордону між Аргентиною і Чилі, який законодавчо закріпив право володіння останньої патагонськими землями.

24 жовтня 1882 року губернаторство Патагонія було поділене на дві частини, внаслідок чого сучасна територія Ріо-Негро також була розділене між двома новоствореними адміністративними одиницями.

16 жовтня 1884 року землі колишнього губернаторства Патагонія було розбито на кілька національних територій, зокрема Ріо-Негро.

6 травня 1885 року національна територія Ріо-Негро була поділена на 7 департаментів, названих I, II, III, IV, V, VI і VII. 19 травня 1904 року департаменти отримали осмислені імена. Декретом від 20 жовтня 1915 року кількість департаментів була збільшена до тринадцяти. 29 квітня 1916 року указом президента Вікторіно де ла Пласи департаменти Хенераль-Рока і Ель-Куй були передані під владу Неукена[3], але 20 травня 1918 року це рішення було скасоване президентом Іполіто Ірігоєном[4][5][6].

 
Ралі Дакар-2009 у Ріо-Негро

1924 року було створено національний парк Науель-Уапі.

15 червня 1955 року усім національній території Ріо-Негро було надано статус провінції. 28 липня відбулися перші місцеві вибори. 10 грудня 1957 року була затверджена конституція провінції. Тимчасовою столицею було назване місто В'єдма, яка продовжує нею бути досі.

3 червня 1988 року було прийнято нову конституцію провінції.

2009 року на території провінції Ріо-Негро відбувалося кілька етапів ралі Дакар 2009.

ЕкономікаРедагувати

 
Лас-Грутас

Економіка провінції Ріо-Негро базується на сільському господарстві, яке зосереджене у долині річок. Переважає плодівництво, перш за все вирощування яблук і груш. Також вирощують ягоди (малину і суницю) й овочі (помідори і цибулю).

У скотарстві переважає вирощування великої рогатої худоби. Продукція вівчарства Ріо-Негро становить 13% від загальнонаціональної у цій галузі.

Головною галуззю промисловості є харчова (виробництво сидру і соків), вовнопрядильна, рибальство (хек і кальмари)

Основними корисними копалинами провінції є залізо, бентоніт, сіль, нафта і газ. Основними промисловими містами є Чиполлетті, Хенераль-Рока, Вілья-Регіна, В'єдма.

Останніми роками набирає значимості туризм, який розвивається здебільшого у горах (популярних у іноземних туристів) та на узбережжі (популярне у аргентинців). Найбільшим морським курортом є Лас-Грутас, гірськолижним — Сан-Карлос-де-Барілоче.

Барілоче

ОсвітаРедагувати

Освіта у провінції Ріо-Негро (2009)[7]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 280 22 726 2 182
 - державні 211 17 877 1 695
 - приватні 69 4 849 487
 Початкові 383 77 443 8 451
 - державні 318 63 817 6 947
 - приватні 65 13 626 1 504
 Середні 158 62 059 2 595
 - державні 110 50 301 2 124
 - приватні 46 11 758 471
 Вищі[8] 35 7 630 958
 - державні 17 4 988 642
 - приватні 18 2 642 316

Адміністративно-територіальний поділРедагувати

Адміністративний центр Департамент Населення (2010)[9] Площа (км²) Мапа
Хенераль-Рока Хенераль-Рока 320.362 14.655  
Сан-Карлос-де-Барілоче Барілоче 131.067 5.415  
В'єдма Адольфо-Альсіна 57.512 8.813  
Чоеле-Чоель Авельянеда 35.508 20.379  
Сан-Антоніо-Оесте Сан-Антоніо 29.469 14.015  
Макінчао 25 травня 15.342 27.106  
Ріо-Колорадо Пічі-Мауйда 14.722 15.378  
Пілканієу Пілканієу 7.356 10.545  
Хенераль-Конеса Конеса 7.062 9.765  
Вальчета Вальчета 4.863 20.457  
Ель-Куй Ель-Куй 4.795 22.475  
Сьєрра-Колорада 9 липня 3.481 25.597  
Ньйоркінко Ньйоркінко 1.835 8.413  

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp
  2. http://www.undp.org.ar/desarrollohumano/docsIDH2010/PNUD_INDH_2010_Nov_2010.pdf
  3. http://www.rionegro.com.ar/arch200605/31/o31f03.php
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 грудень 2008. Процитовано 9 лютий 2011. 
  5. http://www.appnoticias.com.ar/desarro_noti.php?cod=3191
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 грудень 2008. Процитовано 9 лютий 2011. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітень 2011. Процитовано 20 квітень 2011. 
  8. без урахування університетів
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 серпень 2011. Процитовано 9 лютий 2011.