Ріограндійська республіка

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Ріограндійська республіка
República Rio-Grandense
1836 – 1845
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Liberdade, Igualdade, Humanidade
(Своболя, рівність, гуманність)
Столиця Піратіні
Час існування 11 вересня 1836 (Сейвальська битва) - 5 березня 1845 (договір Пончі-Верді)
Офіційна мова португальська
Глава держави президент Бенту Гонсалвіс да Сілва
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ріограндійська республіка

Ріограндійська республіка (порт. República Rio-Grandense) або Республіка Піратіні (порт. República do Piratini) — невизнана сепаратистська держава, що існувала з 11 вересня 1836 року до 1 березня 1845 року на території бразильської провінції Ріу-Гранді-ду-Сул.

Історія

ред.

Республіка Ріу-Гранді виникла в результаті повстання Фаррапус. Створення республіки було проголошено 11 вересня 1836 генералом Антоніу ді Соуза Нету. 5 листопада повстанці оголосили генерала Бенту Гонсалвіс да Сілва першим президентом Ріу-Гранді. Проте незадовго до цього Гонсалвіс потрапив в полон до урядових військ, тому його обов'язки став тимчасово виконувати віце-президент Гоміс Жардін[1].

Протягом майже дев'яти років свого існування республіка змінила п'ять столиць: Піратіні, Алегреті , Касапава-ду-Сул, Баже (протягом двох тижнів) і Сан-Боржа.

В 1839 повстанці увійшли на територію провінції Санта-Катаріна і 24 липня проголосили Республіку Жуліана, що увійшла в конфедерацію з Ріу-Гранді. Проте вже в листопаді бразильські війська відновили контроль над провінцією, і 15 листопада Республіка Жуліана припинила своє існування.

1 грудня 1842 в Алегреті почали свою роботу Установчі збори Республіки Ріу-Гранді, які повинні були прийняти конституцію республіки. Проте здійснити свою задачу збори не змогли, оскільки депутати не прийшли до єдиної думки[1].

Тим часом, становище повсталих помітно погіршилося. Через виниклі розбіжності серед керівництва руху в серпні 1843 Бенту Гонсалвіс відмовився від посади президента республіки. До керівництва повстання прийшли прихильники примирення з імперським урядом, які 1 березня 1845 уклали з ним договір Пончо-Верде, який поклав край Республіці Ріу-Гранді[2].

Примітки

ред.
  1. а б М.С. Альперович, Л.Ю. Слёзкин. История Латинской Америки с древнейших времён до начала XX века. Архів оригіналу за 2 квітня 2010. Процитовано 2 квітня 2010.
  2. Background on the Farroupilha revolution(англ.)