Секта Ріндзай

(Перенаправлено з Ріндзай-сю)

Се́кта Ріндза́й (яп. 臨済宗, りんざいしゅう, «секта Ліньдзі») — одна з буддистських сект магаяністського вчення дзен в Японії. Походить від китайської секти Ліньдзі буддизму чань. Заснована наприкінці 12 століття ченцем Ейсаєм. 

Зала Закону монастиря Кеннінджі.
Ворота монастиря Дайтоку.
Зала Закону монастиря Шококуджі.

Короткі відомостіРедагувати

Згідно з доктриною Ріндзай-шу, людина досягає виривається з кола мук і перероджень сансари і може досягти просвітлення шляхом наближення до природи будди через медитацію або роздуми, а не шляхом нагромадження знань через глибоке вивчення буддистських сутр.

Для стимулювання медитації використовуються коани — алогічні і парадоксальні ребуси, задачі чи загадки, які можуть мати різноманітну форму — від діалогу чи малюнку до прийому у фехтуванні. Розв'язання коанів супроводжується блискавичною зміною свідомості і приводить або підводить людину до просвітлення. Підхід Ріндзай-шу до здобуття просвітлення і концепція коанів справили великий вплив на формування самурайської естетики 13 — 19 століття.

У 15 — 18 століттях 10 провідних монастирів секти Ріндзай-шу в Кіото і Камакурі були згруповані у «П'ять кіотоських гір» (Тенрюджі, Шококуджі, Кеннінджі, Тофукуджі, Манджуджі) і «П'ять камакурських гір» (Кенчоджі, Енкакуджі, Джуфукуджі, Джочіджі, Джомьоджі). Ченці цих монастирів прославилися в царині середньовічних японських мистецтва і літератури. Вони також виконували функцію дипломатів японського уряду, оскільки мали контакти з китайськими і корейськими буддистами.

На кінець 20 століття Ріндзай-шу поділяється на 14 гілок, які називаються за іменами центральних монастирів:

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

ПосиланняРедагувати