Різдво у Греції

(Перенаправлено з Різдво в Греції)

Різдво в Греції (грец. Χριστούγεννα στην Ελλάδα, трансліт. Khristoúyenna stin Elláda) — державне свято в Грецькій Республіці, присвячене Різдву Христовому, яке відзначається 25 грудня, як у Болгарії, Румунії, Україні та на Кіпрі. Святковий період у Греції триває з 30 листопада (День святого Андрія) до 6 січня (Богоявлення).

Різдво в Греції
Різдво в Греції
Різдво в Греції
Офіційна назва грец. Χριστούγεννα, трансліт. Khristoúyenna
Ким святкується Греція Греція
Тип християнське
Дата 25 грудня
Святкування Вручення подарунків, сімейні та інші світські вечірки, символічне оформлення, бенкетування тощо.
Традиції Літургія
Пов'язаний з Богоявленням і Великоднем у Греції
CMNS: Різдво у Греції у Вікісховищі

Вселенський патріархат Константинополя, Церква Греції та Греко-візантійська католицька церква святкують Різдво Христове за новоюліанським календарем, а Римо-католицька церква Греції за григоріанським календарем.

Різдвяні свята тривають 12 днів — до 6 січня, свята Теофанії або Фота. Для греків це завжди радість, в усіх куточках держави Різдво Христове відзначається з особливим настроєм, оскільки супроводжується традицією прикрашати будинок, готувати особливі святкові страви і починати нове життя в новому році, виганяючи все погане з минулого.

Різдвяна шопка в передмісті Афін Аргіруполі
Різдвяна шопка в Палліні
Традиційні танці навколо різдвяної ялинки — христоксіло

Христоксіло ред.

У містах і селах Греції напередодні трьох свят: Різдва, Нового Року та Хрещення, — господарі будинків виходили в ліс у пошуках найміцнішого ялинового дерева або ж замість ялини використовували оливкове дерево, яке зрубували і приносили додому. Це дерево називали христоксіло (грец. Χριστόξυλο— Дерево Христа. Дерево розрубували на дрібні полінця, які заносили до будинку, аби ним опалювати камін весь період свят — від Різдва до Водохреща. Сьогодні ця традиція зберігається тільки в деяких селах Північної Греції.

Чистка каміну ред.

Інша традиція, що зберігається донині, — чистка домашнього каміна. Мета цієї процедуру полягала в тому, щоб вичистити начисто всю торішню золу, димар і трубу — все це для того, щоб злі духи і демони не змогли увійти до будинку в новому році. Увечері напередодні Різдва, коли вся сім'я збереться біля каміна, господар запалює вогонь із дров, нарубаних від Христового дерева. Народне повір'я говорить: поки тут горить дерево — тепло стає Христу там, в холодній Вифлеємській печері. У кожному будинку намагалися поратись так, аби дров христоксіло вистачило до Водохресних свят — Та Фота.

У Греції на Новий рік не перебираються, хіба тільки в деяких районах, таких як Науса і Касторія. Загалом карнавали у Греції проводять тільки у період Масляної — Апокріес — наприкінці лютого.

Різдвяні пісні ред.

 
Меломакарона
 
Василопіта

Різдвяні пісні в ці святкові дні обов'язково виконували діти та дорослі. Ця традиція й досі жива. Дуже цікава передріздвяна традиція сартес, коли за місяць до Різдва у кожному містечку збираються групами молодь та підлітки, що мешкають по сусідству, і розучують колядки, а потім ходять на колядування по домівках, змагаючись «в улові» — подарунках і частуваннях. Ця традиція зберігається досі в Греції. Щоправда, лише серед дітей і підлітків, які групами розучують колядки і ходять по домах, збираючи в нагороду вже не частування, а гроші, сума яких іноді сягає поважних розмірів.

Різдвяні страви ред.

В усіх районах країни традиційною різдвяною стравою є голубці — лаханосармадес. Вони символізують обгорненого у пелюшки Христа. Готується також масляний пиріг, подаються соління (турша) і компоти з сухофруктів, а також христопсомо — різдвяний хліб із додаванням горіхів, родзинок і олив. Окрім того, традиційно у ці дні готують печеню зі свинини, індичку, начинену рисом, каштанами і родзинками, солодкий пиріг і варену пшеницю з цукром. У пиріг Святого Василя — василопіту — запікають монетку: той, хто знайде її, буде щасливим увесь наступний рік.

У Греції до Різдва і Нового року обов'язково готують солодке частування. На прилавках кондитерських — захаропластіо — з'являються різдвяні солодощі: припорошені, немов снігом, цукровою пудрою кураб'єдес і посипані фісташками або волоськими горіхами меломакарона. Думки про їхнє походження розходяться. За однією з популярних версій, ці солодощі прийшли з Середньої Азії та Туреччини, за іншими, вони справді грецькі. Для приготування кураб'єедес і меломакарона зазвичай збираються бабусі і мами та готують солодощі великими порціями, аби потім вистачило роздати всім родичам і знайомим. Коробочки із домашньою різдвяною випічкою приносять близьким у дні святкових відвідин.

Традиції Мані ред.

Своєрідно зустрічають найбільше свято зими і в області Мані, загубленій на півострові Пелопоннес, на крайньому півдні материкової Греції. Жителі Мані вважають себе нащадками стародавніх спартанців, що прославилися доблестю в битвах і вкрай суворими звичаями. Мешканці Мані досі шанують своїх славних пращурів, люблять зброю, зберігають стародавній закон гостинності та підтримують строгі родові відносини, як це було у спартанців. Коли вся Греція перебувала під османським ярмом, Мані залишилося єдиним місцем, куди не дісталися турки.

На Різдво жителі Мані не співають — у них строгою традицією з усіх видів народних пісень зберігаються лише плачі. Проте на Мані печуть спеціальні різдвяні солодощі: христопсомо, популярними є й тіганітес — вид хмизу з тіста. При цьому готують дві особливі тіганіти у вигляді фігурок чоловіків і жінок і дають їх з'їсти дітям, щоб на наступний рік у домі панували злагода та щастя.

Різдво — час веселощів і радості, та на півострові Мані Різдво — ще й час страшних казок. Одна з цих казок — про калікандзарів, потворних і злих істот з підземного світу. Тому жителі Мані уникають виходити надвір вночі після Різдва, щоб не бути викраденими калікандзарами. У костюми калікандзарів вбираються на Мані діти, які обходять будинки з колядками.

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.