Рід Ґо-Ходзьо
Рід Ґо-Ходзьо (яп. 後北条氏, ґо-ходзьо-сі, «пізні Ходзьо») — самурайський рід у середньовічній Японії. Належить до роду Тайра нащадків імператора Камму. Засновником роду є Ісе Морітокі (1456—1519), який після служби у сьоґунаті Муроматі, створив власну «державу» у провінції Ідзу (суч. префектура Сідзуока). Його нащадки змінили родове ім'я «Ісе» на «Ходзьо», апелюючи до спадщини давнього роду Ходзьо, колишнього володаря земель Ідзу. Задля розрізнення роду Ходзьо 12—14 століть з родом Ходзьо 16 століття, у сучасній науковій літературі прийнято називати останніх Ґо-Ходзьо, тобто «Пізніми Ходзьо».
Впродовж 16 століття рід Ґо-Ходзьо зміг підкорити величезний регіон Канто. Центром його володінь стала провінція Саґамі із замком Одавара, найвеличнішим укріпленням періоду «воюючих країн» у Японії. Ґо-Ходзьо змогли утримати обширні території під своїм контролем ведучи безперервну війну проти численних ворогів — родів Асікаґа, Уесуґі, Такеда, Сатомі та інших.
У 1590 році, об'єднувач Японії — Тойотомі Хідейосі — узяв змором замок Одавара і знищив рід Ґо-Ходзьо. Останній голова роду не зміг оправитися від поразки, захворів на віспу і помер 1591 року. Володіння у регіоні Канто перейшли до васала Хідейосі, Токуґави Іеясу.
Голови роду
ред.№ | Ім'я українською | Ім'я японською | Роки життя | Роки головування |
---|---|---|---|---|
1 | Ходзьо Соун | 北條早雲 | 1456—1519 | 1505—1519 |
2 | Ходзьо Удзіцуна | 北条氏綱 | 1487—1541 | 1519—1541 |
3 | Ходзьо Удзіясу | 北条氏康 | 1515—1571 | 1541—1559 |
4 | Ходзьо Удзімаса | 北条氏政 | 1538—1590 | 1559—1580 |
5 | Ходзьо Удзінао | 北条氏直 | 1562—1591 | 1580—1591 |
Джерела та література
ред.Рід Ґо-Ходзьо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.