Рєусов Володимир Олексійович

Рєусов Володимир Олексійович (5 червня 1925 — 4 квітня, 2011) — академік Академії будівництва і архітектури, член-кореспондент Інженерної академії України. Заслужений будівельник Української РСР. Почесний громадянин міста Харкова.

Володимир Олексійович Рєусов
Vladimir Reusov, may 2008.jpg
Заслужений будівельник Української РСР В. А. Рєусов біля споруд лабораторії ЗБК ХДТУБА. Внутрішній двір ХДТУБА
Народження 5 червня 1925(1925-06-05)Мерефа, Харківська область
Смерть 4 квітня 2011(2011-04-04) (85 років)Харків
Громадянство СРСР, Україна
Діяльність архітектор
Праця в містах Харків
Архітектурний стиль конструктивізм,
модернізм,
блокове будівництво,
вантові конструкції
Найважливіші споруди ККЗ «Україна»
плавальний басейн «Піонер»
Містобудівні проекти Салтівський житловий масив,
Олексіївський житловий масив,
Роганський житловий масив,
Журавлівський Гідропарк,
Краснопавлівське водосховище,
Харківський метрополітен
Наукові праці 80 робіт
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Дружби народів
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Премія Ради Міністрів СРСР Премія Ради Міністрів СРСР
Заслужений будівельник Української РСР
академік архітектури
CMNS: Рєусов Володимир Олексійович на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Перші роки та участь у німецько-радянській війніРедагувати

Народився 5 червня 1925 а в місті Мерефа Харківської області в родині будівельника. У 1941 році на початку німецько-радянської війни був евакуйований з сім'єю з Харкова. У 1943 році зарахований до діючої армії. Був важко поранений в боях під Харковом, в результаті поранення позбувся одного ока.

Післявоєнний періодРедагувати

У 1946 вступив до Харківський інженерно-будівельний інституту, який закінчив у 1951 за фахом архітектор. За розподілом потрапив у Укргідроенергопром. З 1952 року працював архітектором у проектному інституті, інструктором, заступником, потім завідуючим відділом Харківського міськкому партії, заступником директора з наукової роботи в ЮЖНІІ, ПромбудНДІпроект[1]

У 1963—1968 роках обіймав посаду заступника директора з наукової роботи Південного науково-дослідного інституту будівництва обласного комітету Комуністичної партії УРСР[2]

В партійних і керівних органахРедагувати

У 19681985 роках — завідувач відділом будівництва обкому партії, потім — проректор, а з 1991 — професор кафедри архітектурних конструкцій Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури. Автор більше 80-ти друкованих праць, у тому числі монографій. Має 7 авторських свідоцтв. Кандидат технічних наук.

Рєусов як керівник і координатор будівельного комплексу міста Харківа й області вніс значний внесок у відновлення промислових підприємств, комунального і житлового господарства Харкова, розвиток будівельного комплексу, створення потужної бази будівельної індустрії. Був одним з ініціаторів будівництва міського метрополітену. Працював над питаннями відновлення і оновлення житлового фонду Харкова, спорудження нових житлових масивів на Салтівці, Олексіївці, Рогані, Салтівського (Журавлівського) та Краснопавлівського водосховищ, подачі води в місто і водовідведення, розвитку заводів військово-промислового комплексу, сільськогосподарського машинобудування та інших галузей в Харкові, Лозовій, Куп'янську, Первомайську, Балаклії. Протягом 30-ти років обирався депутатом Харківської міськради, головою постійної комісії з будівництва. З 1999 рік а очолював Фонд ветеранів будівництва Харкова[3].

СмертьРедагувати

Володимир Рєусов помер 4 квітня 2011 рік а на 86-му році життя. В останні роки працював над створенням музею історії будівництва міста Харкова у ХДТУБА.

НагородиРедагувати

БойовіРедагувати

ТрудовіРедагувати

ЗванняРедагувати

  • Кандидат технічних наук
  • Академік Академії будівництва і архітектури
  • Член-кореспондент Інженерної академії України
  • Заслужений будівельник УРСР
  • Двічі лауреат премії Ради Міністрів СРСР.
  • Почесний громадянин міста Харкова[4].

Пам'ятьРедагувати

  • 27 грудня 2012 а в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури відкрили меморіальну дошку Володимиру Олексійовичу[5]. (рос.)

Основні праціРедагувати

  • Реусов В. А. Люди и стройки. Капитальное строительство Харьковской области за 50 лет. 1952—2002 гг. — Х.: ЧП Шуст А. И., 2003. — 414 с.: ил. — Библиогр.: с. 399. (рос.)
  • Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. / Сост. А. Ю. Лейбфрейд, В. А. Реусов, А. А. Тиц. — Х.: Прапор, 1985. — 151 с, ил. (рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. id/59 Рєусов Володимир Олексійович[недоступне посилання з липень 2019] / / Офіційний сайт харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.
  2. Рєусов Володимир Олексійович. Люди і будівництво. Харків. Изд. Шуст А.
  3. В. Ведмідь. Його завданням було творення. Відомому Харківському будівельникові В. А. Рєусову виповнилося 75 років. / / Будівельна газета, 8 червня 2000 р. — С.1
  4. Почесний громадянин Харкова Володимир Рєусов відзначив 80-річчя
  5. В Харькове открыли мемориальную доску почетному гражданину Харькова Владимиру Рєусову // Официальный сайт харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати