Відкрити головне меню

Мико́ла Григо́рович Рєпні́н-Волко́нський (1778 — 6 (18) січня 1845) — російський військовий і державний діяч, генерал від кавалерії (1828), князь. Малоросійський генерал-губернатор з 1816 по 1834 рік.

Микола Рєпнін-Волконський
рос. Николай Репнин-Волконский
Repnin-Volkonsky Nikolay Grigorievich.jpg
М. Г. Рєпнін-Волконський. Військова галерея Зимового палацу
Народження 1778(1778)
Смерть 6 січня 1845(1845-01-06)
Яготин, Київська губернія
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Приналежність Російська імперія Російська імперія
Роки служби 1792—1836
Звання генерал від кавалерії
генерал-ад'ютант
Війни / битви Наполеонівські війни, Anglo-Russian invasion of Holland[d], Війна третьої коаліції, Франко-російська війна 1812 і Війна шостої коаліції
Титул Князь
Нагороди
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Рєпнін-Волконський Микола Григорович у Вікісховищі?

Старший брат декабриста С.Волконського.

Походив із роду чернігівських Рюриковичів.

Онук по матері фельдмаршала князя М. В. Рєпніна, прізвище якого перейшло до Миколи Григоровича за указом імператора Олександра I від 1 липня 1801 року, щоби не припинився рід.

Був одружений з онукою гетьмана К.Розумовського.

1792 — закінчив кадетський корпус, перебував на військовій службі.

1809-1812 — посол у Вестфальському герцогстві.

1813-1814 — генерал-губернатор Саксонії.

1816-1834 — малоросійський генерал-губернатор (Полтавська та Чернігівська губернії).

Заснував кадетський корпус у Полтаві.

Послідовно відстоював інтереси українського населення перед російським урядом.

1830-1831 — склав проект відновлення козацьких полків.

Цікавився історією України, надавав допомогу Д.Бантиш-Каменському у написанні «Історії Малої Росії».

Співчував українському автономістському руху, підтримував зв'язки з його діячами.

Погляди Рєпніна-Волконського спричинили до його усунення Миколою І з посади генерал-губернатора та еміграції за кордон.

Останні роки свого життя провів в Яготині.

Був близько знайомий з Тарасом Шевченком, який у 1843 — на початку 1844 жив у його яготинському маєтку. Т.Шевченко виконав дві копії портрета Рєпніна роботи швейцарського художника Й.Горнунга (п. 1870).

Похований у Густинському Свято-Троїцькому монастирі.

Його дочка княжна Варвара Рєпніна була близьким другом Т.Шевченка.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати