Відкрити головне меню

Ря́ське — село в Україні, в Машівському районі Полтавської області. Населення становить 1203 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ряськівська сільська рада.

село Ряське
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Машівський район
Рада/громада Ряськівська сільська рада
Код КОАТУУ 5323085601
Облікова картка Ряське 
Основні дані
Населення 1203
Площа 10,3 км²
Густота населення 116,8 осіб/км²
Поштовий індекс 39453
Телефонний код +380 5364
Географічні дані
Географічні координати 49°10′40″ пн. ш. 34°54′43″ сх. д. / 49.17778° пн. ш. 34.91194° сх. д. / 49.17778; 34.91194Координати: 49°10′40″ пн. ш. 34°54′43″ сх. д. / 49.17778° пн. ш. 34.91194° сх. д. / 49.17778; 34.91194
Середня висота
над рівнем моря
74 м
Водойми р. Оріль
Місцева влада
Адреса ради 39453, с. Ряське; тел. 9-34-35
Карта
Ряське. Карта розташування: Україна
Ряське
Ряське
Ряське. Карта розташування: Полтавська область
Ряське
Ряське

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Ряське знаходиться на правому березі річки Оріль, яка оточує село з 3-х сторін, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Усть-Лип'янка, на протилежному березі — села Котовка (Магдалинівський район), Минівка (Магдалинівський район) та Краснопілля (Магдалинівський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історичні відомостіРедагувати

Французький інженер Боплан, що служив у польському війську, склав карту значної частини України. З неї видно, що на початку 17 століття береги річки Орелі не були заселені. Ще в домонгольські часи долина р. Орелі була густо заселена різними народами, але потім, внаслідок частих спустошливих війн, вона обезлюдніла. У другій половині 17 ст. був великий потік біженців - уманців та ладиженців із Правобережжя.

Виникнення села Ряське пов'язано з будівництвом так званої Української оборонної лінії, яку було споруджено в 1732-1733 рр. в період царювання Анни Іованівни в Україні між Сіверським Дінцем і Дніпром вздовж річок Береки, Берестової і Орелі(Орілі). В районі села Ряське Українська лінія проходила від долини ріки Орчика, вздовж правого корінного берега р.Орелі, через урочище Косогір до кутка Раківка. Тут вона повертала на південь і по заплаві р.Орелі, проходила через кутки Батарея, Бережанка, Кріпость, Керкезівка, Голубівка, Бабачка, Глиюватка і в кутку Холоша, на заході села, виходила знову на крутий корінний берег Орелі. Від кутка Раківка до кутка Холоша лінія проходила також і по північній, горовій окраїні села. Залишки рову до 1,5 м. і валу до 1 м. збереглися в урочищі косогір, в кутку Батарея, північніше кутка Холоша та в інших місцях. Сьогодні залишки Української лінії можна легко сплутати із залишками протитанкового рову періоду Великої Вітчизняної війни(1941р.) та багаточисленними іригаційними валами.

Таким чином назва села походить від назви фортеці, яка в свою чергу одержала назву від поселеного в ній Ряжського ландміліційського полку, а полк одержав назву від міста Ряжськ Тамбовської провінції Азовської губернії, де був сформований, для оборони південних рубежів Російської держави.

1765 року для полку було затверджено герб: «на червоному тлі золотий хрест, а під ним, на зеленій землі, два житні снопи, що один на однім лежать».

У Ряському у 1885 році замість старого храму ХVІІ століття була побудована церква Вознесіння Господнього. У цій парафії на честь коронації Миколи ІІ була відкрита в 1897 році ще й Миколаївська церква, до неї віднесли жителів Новогригорівки, Громаківки, Маркової Гірки. Священиками були Іван Юзефович і Георгій Леусов. Усього до парафії входили 3105 віруючих чоловіків і 3080 жінок. У селі Ряське з1890 року при Вознесенській церкві існувала школа.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 3126 осіб (1471 чоловічої статі та 1655 — жіночої), налічувалось 424 дворових господарства, існували православна церква, приходське училище, волосне та сільське правління, хлібний запасний магазин, відбувалось 2 ярмарки на рік[1].

Село Ряське було вільним, тут не було жодного пана. Воно було місцем утікачів від інших панів.

Станом на 1900 рік село було центром Ряської волості Костянтиноградського повіту [2] і мало 4512 жителів [3].

У 1918 році влада у селі змінювалась кілька разів. Після встановлення влади УНР село окупували більшовики. Наприкінці березня село звільнили австро-німецькі війська та відновили українську владу Скоропадського, а після цього влада перейшла до УНР. У липні 1919 р. повіт окупували денікінські війська. У грудні 1919 року розпочалась остаточна радянська окупація.

На початку 1920-х років село займали загони Григор'єва, Марусі, Махно та інших.

Під час Голодомору у 1932—1933 роках у селі загинуло 3.441 людина. Таку цифру наводять свідки подій у книзі С. Підгайного (Pidhainy S. (ed.). The Black Deeds of the Kremlin. Toronto, 1953, Vol. 1, сторінка 283). Там же говориться про загальну кількість населення села станом на 1932 рік — близько 9.000 осіб. У селі зафіксовано випадки канібалізму.

Із кінця 2018 року село Ряське перебуває у складі Михайлівської об'єднаної громади.

ЕкономікаРедагувати

  • База відпочинку «Оріль».
  • ПП «Оріль».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа.
  • Будинок культури.
  • Ряська сільська лікарня.

Пам'яткиРедагувати

Неподалік від села розташований загальнозоологічний заказник — «Руський Орчик».

ТакожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2230)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. Энциклопедическій словарь. Томъ XXVIIа. Рѣпина — Рясское и Россія. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типографія Акц. Общ. «Издат. дѣло, бывш. Брокгаузъ—Ефрон», 1899.— С. 74.

ПерсоналіїРедагувати

ПосиланняРедагувати