Рьомін (яп. 良民, りょうみん, «добрий люд») — група населення у стародавній японській «правовій державі» 8 — 10 століть, періоду Нара і Хей'ан.

Протиставлялися групі «підлого люду» семмін. Приналежність визначалася спадково.

Формувалася з вільних общинників, провінційних ремісників та інших мешканців столиці, включаючи чиновників нижнього і середнього рангу, які вважалися власністю японської монархічної держави[1]. Їх реєстрували у книгах «подвірного реєстру» косекі і надавали земельний наділ, з якого необхідно було сплачували податки уряду. Вони також були зобов'язані проходити чиновницьку чи військову службу, і відробляти 2-місячну трудову повинність.

Примітки

ред.
  1. Японською: 公民, комін.

Джерела та література

ред.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.