Вікіпедія

Рущишин Ярослав Іванович

Рущишин Ярослав Іванович (нар. 29 жовтня 1967) — народний депутат України IX скликання, український підприємець і громадський діяч. Співзасновник Мистецького Об'єднання «Дзиґа». Почесний сенатор УКУ,[2] співзасновник та член наглядової ради Львівської бізнес-школи УКУ.[3] Екс-директор АТ «Троттола».[4]

Рущишин Ярослав Іванович
Народився 29 жовтня 1967(1967-10-29) (56 років)
Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Країна  Україна
Діяльність громадський активіст, підприємець, політик
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Посада народний депутат України
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня
Україна Народний депутат України
9-го скликання
партія «Голос» 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рущишин.

Народний депутат від партії «Голос», обраний на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 117, Львівська область).[5] Секретар комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[6]. Голова Львівської обласної організації партії «Голос».[7]

Одружений, має сина.

Дитинство та молоді роки ред.

До 12 років мешкав у Львові на вулиці Самчука (поблизу Стрийского парку), а згодом у районі вулиць Кульпарківської-Наукової.[8] З 1985 до 1987 проходив службу в армії. З 1987 до 1988 працював електромонтером у ВО «Львівприлад».

Студентські роки та революція ред.

Ярослав Рущишин був активним учасником Студентського братства від самого початку. Спільно з іншими студентами на початку 1990-х років заснував Студентське братство торгово-економічного інституту. Це була перша справді незалежна студентська організація, яка 2 жовтня 1990 року організувала у Києві перший успішний Майдан, що ввійшов в історію України під назвою Революція на граніті[9]. Ярослав Рущишин був одним із лідерів цієї революції.[10]

Освіта ред.

Підприємницька діяльність ред.

1993 року разом з іншими членами студентського братства Львова, серед яких Маркіян Іващишин, Андрій Рожнятовський, Адріан Кліщ, Володимир Боярський, Роксоляна Шимчук, став співзасновником Мистецького Об'єднання «Дзиґа». Команду однодумців підсилили знані львівські митці Сергій Проскурня та Влодко Кауфман. З 1993 до 1995 працював головним бухгалтером об'єднання. У 1995 році став співзасновником та виконував обов'язки генерального директора ВАТ «Троттола». За управління Ярослава підприємство розрослось до мережі з 9-ти швейних фабрик та близько 2000 працівників. У 2003—2004 Ярослав Рущишин був співвласником «Львівської Газети» разом із другом зі студентського братства Маркіяном Іващишиним. Після публікації у «Львівській газеті» низки різко критичних статей про діяльність вищих посадових осіб Державної Податкової Адміністрації у Львівській області, зокрема про тодішнього керівника Сергія Медведчука (рідного брата Віктора Медведчука) і його заступника Мирослава Хом'яка, у вересні 2003 року було порушено кримінальні справи проти засновників видання — Маркіяна Іващишина і Ярослава Рущишина. Їм загрожувало ув'язнення від трьох до семи років[12]. Проте Ярославові Рущишину вдалося виграти всі суди і довести безпідставність звинувачень податківців.

Громадська діяльність ред.

На початку 90-х організовував культові фестивалі української музики «Вивих» і зустріч «Українська молодь — Христові». Супроводжував різні культурно-мистецькі та музичні проєкти. Разом із Маркіяном Іващишиним був продюсером гуртів «Клуб шанувальників чаю», «Мертвий півень», «Дзиґа джаз квартет», ранніх проєктів «Океану Ельзи» та співачки Руслани.[11]

На початку 2005 року Ярослав Рущишин був одним із співорганізаторів «бульдозерної» акції львівських підприємців під львівською ДПА, яка стала ядром майбутнього Комітету підприємців Львівщини. Згодом — запропонував проект організаційних змін у ДПА. Є членом Комітету підприємців Львівщини.

Ярослав Рущишин є почесним сенатором Українського католицького університету та співзасновником Львівської бізнес школи LvBS.

 
Рущишин із командою львівського осередку партії «Голос» на Високому Замку у Львові, 20 серпня 2020 року

Рущишин входить до Унівської групи, яка 2010 року розробила візію розвитку Львова до 2025 року. Група бачить Львів у 2025, як місто інноваційних компаній, інтелектуальних та творчих індустрій, що передбачає якісну освіту, аналітичні дослідницькі центри, допоміжні інтелектуальні офіси великих компаній, культурні/творчі послуги. Також це місто, де живуть вимогливі споживачі, які розуміються на якості, ставлять відповідні вимоги та формують платоспроможний попит. Влада відіграє сервісну, а не обмежувальну роль, контрольно-дозвільна система сувора, але прозора.[13]

 
Ярослав Рущишин голосує на виборчій дільниці у Львові, 25 жовтня 2020 р.

У 2006—2010 роках був депутатом Львівської обласної ради від Блоку «Наша Україна». На президентських виборах 2004 року був довіреною особою Віктора Ющенка, а у 2019 році — Петра Порошенка.[14]

20 серпня 2020 року Рущишин заявив, що балатуватиметься на посаду міського голови міста Львова від партії «Голос».[15]

За результатами виборів голови Львівської ОТГ Ярослав Рущишин здобув четверте місце. За нього проголосували 4,68 % (10 639) львів'ян.[16]

Нагороди ред.

  • Орден «За заслуги» ІІ ступеня (16 травня 2019) — за вагомий особистий внесок у розбудову української державності, плідну громадську діяльність, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-річчя від дня заснування громадської спілки «Студентське Братство м. Львова»[17]

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=16465.html
  2. ↑ Сенат. УКУ (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 12 червня 2019.
  3. ↑ Фундатори. LvBS (укр.). Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  4. ↑ Люди Твого міста: Ярослав Рущишин. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  5. ↑ ХТО З ЛЬВІВ'ЯН ІДЕ В ПАРЛАМЕНТ З «ГОЛОСОМ» ВАКАРЧУКА. ПЕРЕЛІК [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.] tvoemisto.tv
  6. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  7. ↑ Ярослав Рущишин представив команди «Голосу» у Личаківському та Сихівському районах. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  8. ↑ Zaxid.net. Блоги - всі останні новини на сьогодні, свіжі події. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
  9. ↑ Zaxid.net. Перший студентський страйк виник через відібраний самокат. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
  10. ↑ "ЗА ЧАЙ.COM": один з лідерів "революції на граніті" Ярослав Рущишин в ефірі "5 каналу. 5 канал (uk-UA) . Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 5 серпня 2020.
  11. ↑ а б Ярослав Рущишин. rushchyshyn.com.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
  12. ↑ «СЛУХАЙ УКРАЇНСЬКЕ!». Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 5 серпня 2020.
  13. ↑ Zaxid.net. У Львові презентували візію бізнесу Львова у 2025 році. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 5 серпня 2020.
  14. ↑ Янко, Марта (20 серпня 2020). Нардеп від "Голосу" Ярослав Рущишин буде балотуватися у мери Львова. Суспільне. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
  15. ↑ «Голос» назвав свого кандидата в мери Львова. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  16. ↑ Zaxid.net. ТВК оголосила остаточні результати виборів мера Львова. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  17. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №229/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 травня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рущишин_Ярослав_Іванович&oldid=39569202