Руші́й (дав.-рус. рушити від прасл. *ruхъ), рідше вживається псевдоросіянізм двига́ч[1] (дав.-рус. *двигати від прасл. *dvigati/*dvigti) — пристрій, засіб для надання руху певній сутності: транспортному засобу, двигуну; сила, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту або розвиткові чогось. Також, у переносному значенні, — людина, яка рухає що-небудь, сприяє розвиткові чогось. В інформатиці програмним рушієм називають ядро комп'ютерної програми.

Для отримання енергії Технологічні системи використовують двигун чи мотор і колеса і осі, гвинти, або реактивне сопло[en] для створення сили для руху. Також для з'єднання двигуна до осей, коліс чи гвинтів можуть використовуватися системи Зчеплення або трансмісії.

Біологічні рушійні системи використовують м'язи як джерело енергії та кінцівки: крила, плавники або ноги як рушії.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ДВИГАЧ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати