Рутульська мова

мова кавказької народності рутульців

Рутульська мова — мова кавказької народності рутульців. Належить до Лезгінської групи Північнокавказької мовної родини. Число мовців у Росії — 30 360 осіб (2010). Поширений в Рутульському районі Дагестану, а також у деяких селищах (Кайнар (Гайнар), Хирса, Ак-булах, Дашюз, Шин, Шорсу та ін.) Аглютинативна мова ергативного устрою. Писемність на основі кирилиці з 1990 року.

Рутульська мова
МыхІабишды чІел
Поширена в Рутульський район (Дагестан, Росія)
Регіон Кавказ
Носії 47 400 осіб (2010)[1]
Писемність безписемна
Класифікація

Північнокавказькі мови >>

Насько-дагестанські мови
Лезгінські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 rut

Діалекти ред.

Рутульська мова поділяється на 5 діалектів:

  • мухадський
  • шиназький
  • мюхрекський
  • іхрекський
  • борчинсько-хіновський[2]

Фонетика ред.

Вибухові приголосні у рутульскій, як і в інших лезґінських мовах, поділяються на:

  • дзвінкі
  • глухі подихові
  • глухі ейєктивні (абруптивні)
  • глухі неподихові (преруптивні)

Приголосні звуки рутульської мови:

ГубніГубно-зубніДентальніСвистячіШиплячіПалатальніВелярніУвулірніФариінґальніЛарінґальні
Носовім [m]н [n]
Вибухові
та африкати
б [b],
п [pʰ],
пӀ [pʼ],
пп [p]
д [d],
т [tʰ],
тӀ [tʼ],
тт [t]
дз [ʣ],
ц [ʦʰ],
цӀ [ʦʼ],
цц [ʦ]
дж [ʤ],
ч [ʧʰ],
чӀ [ʧʼ],
чч [ʧ]
г [g],
к [kʰ],
кӀ [kʼ],
кк [k]

хъ [qʰ],
кь [qʼ],
къ [q]
ъ [ʔ]
Фрикативив [v],
ф [f]
з [z],
с [s]
ж [ʒ],
ш [ʃ]
гг [ɣ],
хь [x]
гъ [ʁ],
х [χ]
гӀ [ʕ],
хӀ [ħ]
гь [h]
Сонорнір [ɾ], л [l]
Ґлайдий [j]

[3]

Морфологія ред.

Відмінювання іменних частин мови ред.

Відмінки у рутульській мові поділяються на:

  • основні: називний, ергативний, родовий, давальний та спільний,
  • локативні: поділяються на 5 серій по 3 відмінки (місцевий, вихідний та напрямковий).

Іменник ред.

Іменники за способом утворення відмінкових форм поділяються на 6 типів. Перші 4 типи являють іменники однини у яких основа непрямих відмінків збігається з називним (I), ергативним (II), родовим (III) та давальним (IV) відмінком відповідно. V та VI типи являють іменники множини, що позначають живих та неживих істот.[2]

Приклади відмінювання іменників I—IV типів:

ВідмінокI типII типIII типIV тип
«батько»«дівчина»«бик»«дім»«син»«місяць»«кам'янка»«сокира»«сльоза»
Називнийдидрышйацхалдухваззизаьбалтанагъв
Ергативнийдидаьрышерейацарахалырадухаравазыразизаьдираьбалтыдираьнагъвалыра
Родовийдиддырышедйацадхалыддухардывазырдызизаьдидбалтыдиднагъвалды
Давальнийдидисрышесйацасхалысдухарысвазырысзизаьдисбалтыдиснагъвалыс
Спільнийдидыхьванрышаьхьванйацахьванхалыхьвандухарыхьванвазырыхьванзизаьдихьванбалтыдихьваннагъвалыхьван
Місцевий Iхаладухардавазыразизаьдаьбалтыдаьнагъвала
Напрямковий Iдиды̄рышы̄йацы̄халы̄духары̄зизаьды̄
Вихідний Iхала̄духарвазыра̄зизаьда̄ьбалтыда̄ьнагъвала̄
Місцевий IIдидихь'рышихь'йацахь'халыхь'духарыхь'вазырыхь'зизаьдихь'балтыдихь'нагъвалыхь'
Напрямковий IIдидихь'даьрышихь'даьйацахь'даьхалыхь'даьдухарыхь'даьвазырыхь'даьзизаьдихь'даьбалтыдихь'даьнагъвалыхь'даь
Вихідний IIдидихь'ларышихь'лайацахь'лахалыхь'ладухарыхь'лавазырыхь'лазизаьдихь'лабалтыдихь'да (<- -ихь'ла)нагъвалыхь'ла
Місцевий IIIдиддаьрышдаьйацдахалдадухардавазырдазизаьдидаьбалтыдидаьнагъвалыда
Напрямковий IIIдиддаьрышдаьйацдахалдадухардавазырдазизаьдидаьбалтыдидаьнагъвалыда
Вихідний IIIдида̄рышда̄йацда̄халда̄духарда̄вазырда̄зизаьдида̄балтыдида̄нагъвалыда̄
Місцевий IVдидыхдарышыхдайацахдахалыхдадухарыхдавазырыхдазизаьдихдабалтыдихданагъвалыхда
Напрямковий IVдидыхдарышыхдайацахдахалыхдадухарыхдавазырыхдазизаьдихдабалтыдихданагъвалыхда
Вихідний IVдидыхдарышыхлайацахлахалыхладухарыхлавазырыхлазизаьдихлабалтыдихланагъвалыхла
Вихідний Vдидыларышылайацалахалыладухарылавазырылазизаьдылабалтыдыланагъвалыла

Відмінювання іменників V типу:

Відмінок«ведмеді»«брати»
Називнийсибаьшубаь
Ергативнийсибаьшаьшубаьшаь
Родовийсибаьшдышубаьшды
Давальнийсибаьшисшубаьшис
Спільнийсибаьшихьваншубаьшихьван
Місцевий Iсибаьшдаьшубаьшдаь
Напрямковий Iсибаьшышубаьшы
Вихідний I--
Місцевий IIсибаьшихь'шубаьшихь'
Напрямковий IIсибаьшихь'даьшубаьшихь'даь
Вихідний IIсибаьшихь'лашубаьшихь'ла
Місцевий IIIсибаьшдаьшубаьшдаь
Напрямковий IIIсибаьшдаьшубаьшдаь
Вихідний IIIсибаьшда̄ьшубаьшда̄ь
Місцевий IVсибаьшихдашубаьшихда
Напрямковий IVсибаьшихдашубаьшихда
Вихідний IVсибаьшихлашубаьшихла
Вихідний 5сибаьшилашубаьшила

Відмінювання іменників VI типу за основними відмінками:

Підтипа)б)
Відмінок«очі»«трава, трави»«роти»«ножі»
Називнийулабырукьбырг̆албыркӀантбыр
Ергативнийулабырмыраукьбырмыраг̆алмыракӀантмыра
Родовийулабырмыдукьбырмыдг̆алмыдкӀантмыд
Давальнийулабырмысукьбырмысг̆алмыскӀантмыс
Спільнийулабырмыхьванукьбырмыхьванг̆алмыхьванкӀантмыхьван

Займенник ред.

У рутульській мові є особові, вказівні, зворотні, означені та неозначені займенники.

Особові займенники ред.

У рутульскій мові 4 особові займенники: «зы» (я), «вы» (ти), «йе» (ми) та «ве» (ви). Замість особових займенників 3-ї особи використовуються вказівні займенники.

Відмінювання особових займенників за основними відмінками:

Відмінок«я»«ти»«ми»«ви»
Називнийзывыйеве
Ергативнийза(д)вайеве
Родовий(й)издывыдыйихьдывыхьды
Давальнийзасвасйесвес
Спільнийзихьванвыхьванйехьванвахьван

Відмінювання особових займенників «зы» (я) та «вы» (ти) за локативними відмінками:

Відмінок«я»«ти»
Називнийзывы
Місцевий Iзадавы
Напрямковий Iзавада
Вихідний Iзаавада̄
Місцевий IIзак'вак'
Напрямковий IIзак'давак'да
Вихідний IIзак'лавакь'ла
Місцевий IIIзахдавахьда
Вихідний IIIзахлавахла
Вихідний IVза̄лава̄ла

Вказівні займенники ред.

У рутульській мові, як і в інших Кавказьких мовах, розрізняються 3 ряди вказівних займенників:

Ряд
1ми(д)цеймиседтакий (як цей)мибыйдысаме цеймикалдыподібний цьому
2ти(н)той (ближче)тиседтакий (як той)тинбийдысаме тойтикалдыподібний тому
3гьа(д)той (далі)гьасадтакий (як той інший)гьабыйдысаме тойгьакалдыподібний тому

Відмінювання вказівного займенника «ми(д)» (цей) за основними відмінками:

Граматичний класI, IIIII, IV
Однина
Називнийми(д)ми(д)
Ергативнийминийаьмидираь
Родовийминийдымидид
Давальнийминийисмидис
Спільнийминийихьванмидихьван
Множина
Називниймибырмибыр
Ергативниймибишаьмимыра
Родовиймибищдымимыд
Давальниймибишисмимыс
Спільниймибишихьванмимыхьван

Питальні займенники ред.

Зворотні займенники ред.

Зворотний займенник «вудж» (сам) у рутульській мові відмінюється за числом, відмінками та граматичними класами.

ОднинаМножина
Відмінок\КласIIIIIIIVI-IV
Nвуджриджвиджйиджджваьр
Eджудаджидаьджваьршаь
Gджудуджидыджваьрашьды
Dджусджисджваьршис
Comджухьванджихьванджваьршихьван
Місцевий Iджудаджидаьджваьршидаь
Вихідний Iджуда̄джида̄джваьршида̄
Місцевий IIджук'джик'джваьршик'
Напрямковий IIджухь'даджихь'даджваьршихь'да
Вихідний IIджук'ладжик'ладжваьршик'ла
Місцевий IIIджухдаджихдаджваьршихда
Вихідний IVджууладжииладжваьршиила

Означені та неозначені займенники ред.


Джерела ред.

 
Wikimedia Incubator
  1. Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 2022. — ISSN 1946-9675
  2. а б Г. Х. Ібрагімов. "Рутульский язык" (російською). Москва: "Наука".  {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |пубрік= (довідка)
  3. Б. Б. Талібов. "Сравнительная фонетика лезгинских языков" (російською).  {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |пубрік= (довідка)

Примітки ред.