Руські Атаї

населений пункт у Росії

Ру́ські Ата́ї (рос. Русские Атаи, чув. Вырăсушкăнь) — присілок у Чувашії Російської Федерації, у складі Староатайського сільського поселення Красночетайського району.

присілок Руські Атаї
рос. Русские Атаи
чув. Вырăсушкăнь
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Чувашія
Муніципальний район Красночетайський район
Поселення Староатайське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 97226845006
Код ЗКТМО: 97626445126
Основні дані
Населення 184 особи (2010[1])
Поштовий індекс 429047
Географічні координати: особи (2010[1]))_region:RU_ 55°42′07″ пн. ш. 46°24′21″ сх. д. / 55.70194444° пн. ш. 46.40583333° сх. д. / 55.70194444; 46.40583333
Часовий пояс UTC+3 (UTC+4)
Мапа
Руські Атаї (Росія)
Руські Атаї
Руські Атаї

Руські Атаї (Чувашія)
Руські Атаї
Руські Атаї

Мапа

Населення — 184 особи (2010; 197 в 2002, 358 в 1979, 549 в 1939, 508 в 1926, 391 в 1897, 169 в 1869, 143 в 1795). Національний склад — чуваші, росіяни, татари.

Національний склад (2002):

Історія

ред.

Історична назва — Івашкаси, Івашкоси. Засновано 19 століття як околоток Руський присілку Атаї (Нині у складі присілку Старі Атаї). До 1835 року селяни мали статус державних, до 1863 року — статус удільних, займались землеробством, тваринництвом, бджільництвом, гончарством. На початку 20 століття діяло 3 вітряки, цегляний завод. 1933 року створено колгосп «Марксист». До 1920 року присілок входив до складу Атаєвської волості Курмиського (у період 1835–1863 років — у складі Атаєвського удільного приказу), до 1927 року — до складу Ядринського повіту. З переходом на райони 1927 року — спочатку у складі Красночетайського, у період 19621965 років — у складі Шумерлинського, після чого знову переданийдо складу Красночетайського району.

Господарство

ред.

У присілку діють фельдшерсько-акушерський пункт, клуб та магазин.

Примітки

ред.
  1. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, населённых пунктов Чувашской Республики (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.

Посилання

ред.