Русько-лівонські акти
«Ру́сько-ліво́нські а́кти» (нім. Russisch-Livländische Urkunden; рос. Русско-ливонские акты) — збірник документів з історії Лівонії, написаних між 1189 і 1603 роками. Виданий 1868 року в Санкт-Петербурзі російською Археографічною комісією. Складений Карлом-Едуардом Наперським протягом 1829—1852 років[1], який збирав ці документи в Кенігсберзькому, Ризькому та інших архівах. Містить 254 документа (49 руською, 38 латинською і 167 німецькою мовами)[2], що присвячені історії відносин між Лівонією (балтійскими містами, Ганзою, Лівонським і Тевтонськими орденами) і руськими державами (Новгородом, Полоцьком, Смоленськом, Литвою і Московією). Передмова написана російською і німецькою мовами. Головним редактором видання був член комісії Аріст Кунік. Частину документів, знайдених Наперським, які мали відношення до російської історії, Археографічна комісія видала окремо в 1857 році[3]. Розширене видання подібних документів із балтійських архівів здійснив Фрідріх-Георг Бунге.
| Русько-лівонські акти | ||||
|---|---|---|---|---|
| Русско-ливонские акты Russisch-Livländische Urkunden | ||||
| Жанр | збірник джерел | |||
| Автор | Карл-Едуард Наперський | |||
| Мова | латина, німецька, руська, московська | |||
| Опубліковано | Санкт-Петербург | |||
| Видавництво | Археографічна комісія | |||
| Видання | 1868 | |||
|
| ||||
Зміст ред.
- ХІІ ст.: грамота новгородського князя Ярослава Володимировича (№ 1, С. 1)
- ХІІІ ст.: грамоти Олександра Невського, його брата Ярослава Ярославича, литовського князя Гердена, полоцького князя Ізяслава, смоленського князя Федора Ростиславича.
- XIV ст.: грамота православного полоцького єпископа Якова (№ 38, С. 19), чолобитна вітебському князю Михайлу Констянтиновичу (№ 49, С. 25), документи Гедиміна; документи Новгорода і Ганзи.
- XV ст.: литовські і полоцькі грамоти.
- XVI ст.: документи про Ризьку православну церкву, підпорядковану Полоцьку (№ 370, С. 345; № 374, С. 355); лівонські й московські документи.
Видання ред.
Примітки ред.
Бібліографія ред.
- Грамоты, касающиеся до сношений Северо-Западной России с Ригою и ганзейскими городами в 12, 13, и 14 веке. Найдены в Рижском архиве К.Э. Напиерским и изданы Археографическою комисиею. Санкт-Петербург, 1857. [3] [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- "Liv.-Est.-und Kurländisches Urkundenbuch". Begründet von F. G. Bunge im Austrage der baltischen Ritterschaften und Städte (Bd 1–12, 2 Abt., Bd 1–3, Reval–Riga–Moscau, 1853–1914)
- Флоря, Б. H. Русско-ливонские акты [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.] // Советская историческая энциклопедия. Москва, 1961—1976, Т. 11.