Руслан Сирота

американський музикант

Руслан Сирота (англ. Ruslan Sirota; нар. 4 листопада 1980, Умань, УРСР) — ізраїльський та американський музикант і композитор, володар «Греммі» 2011 року.[1][2]

Руслан Сирота
англ. Ruslan Sirota
Ruslan Sirota.jpg
Основна інформація
Повне ім'я Сирота Руслан Юхимович
Дата народження 4 листопада 1980(1980-11-04) (39 років)
Місце народження м. Умань, УРСР
Роки активності з 1996
Громадянство Ізраїль ІзраїльСША США
Національність український єврей
Професія музикант, композитор, продюсер
Освіта Музичний коледж Берклі
Інструменти фортепіано
Жанр джаз, R&B, поп
Співпраця Джош Ґробан, Стенлі Кларк
Нагороди Греммі (2011)
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ранні рокиРедагувати

Народився 4 листопада 1980 року в Умані у єврейській родині. Його батько, Юхим, гітарист. Гітарою Руслан оволодів у віці 4 років. Із семи років грає на фортепіано. У 1990 році із сім'єю переїхав до Ізраїлю, де продовжував вивчати фортепіано в музичній школі. У віці 14 років захопився джазом. У віці 16 років він був клавішником популярної ізраїльської джазової групи. Виступив на сцені джазового фестивалю «Червоне море».[3]

У 18 років розпочав навчання в Музичному коледжі Берклі, де отримав повну стипендію за навчання, а в січні 2000 року переїхав до Бостона . Під час навчання в Берклі Руслан демонстрував інтерес до музики R&B, фанку та соула, граючи з місцевими музикантами, в результаті чого став резидентом в клубі під назвою «Wally's Jazz Café».[3]

Професійна кар'єраРедагувати

У 2004 році Руслан Сирота приєднався до колективу Стенлі Кларка[4][5] і переїхав до Лос-Анджелеса, що ознаменувало початок його професійної кар'єри.[6][7][8]

Надалі окрім Кларка музикант співпрацює та гастролює з такими виконавцями та колективами як Black Eyed Peas, Kamasi Washington, Seal, Джош Ґробан, Ne-Yo, Thundercat, Чик Коріа, Джордж Дюк, Маркус Міллер, Ел Джерро, Віктор Вутен, Ерік Бене, Рейчел Феррелл, Ларрі Карлтон, Лос-Анджелеський філармонічний оркестр та ряд інших. Руслан випустив свій дебютний альбом, записаний лейбами «Roxboro Entertainment Group» та «Vibrant Productions», випущений на «Bungalo Records» і поширювався компанією «Universal Music Group Distribution».[9][10]

Сирота є членом правління фонду «Magic Music Foundation», некомерційної організації, яка надає стипендії студентам-музикантам по всьому світу, незалежно від вибору вчителів музики та / або шкіл.[11]

ДискографіяРедагувати

Сольні роботиРедагувати

  • 2011: Ruslan

У співпраціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Grammy nominees and winners. Grammy.com. Feb 13, 2011. Процитовано Feb 14, 2011. 
  2. Djansezian, Kevork (Feb 13, 2011). The 53rd Annual Grammy Awards – Press Room. Zimbio/Getty Images. Процитовано Feb 14, 2011. «Ronald Bruner Jr. and Ruslan Sirota accept the Best Contemporary Jazz Album award on behalf of the The Stanley Clarke Band for "The Stanley Clarke Band" in the press room at The 53rd Annual Grammy Awards held at Staples Center on February 13, 2011 in Los Angeles, California.» 
  3. а б Biography. Jazz.ru. Процитовано Nov 8, 2009. 
  4. Sullivan, Stefan (Dec 3, 2005). Stanley Clarke: His bass is hit; Jazz legend plays at Blues Alley. The Washington Times. Процитовано June 17, 2010. «Keyboardist Ruslan Sirota[...]displayed not only solid old school chops[...]but also the technical wizardry that Mr. Clarke's fusion idiom seems to demand.» 
  5. The Stanley Clarke Band. Concord Music Group. Процитовано July 8, 2010. «“Ruslan is becoming a recognizable force in the music world,” Clarke notes. “He is one of the few musicians I’m aware of that knows a thousand songs. He has a unique understanding of the jazz language.”» 
  6. Ruslan Sirota Discography and Music. CD Universe. Процитовано June 20, 2010. 
  7. Ruslan Sirota Credits. Artistdirect. Процитовано July 18, 2010. 
  8. Ruslan Sirota. Barnes & Noble. Процитовано September 25, 2011. 
  9. Ruslan by Ruslan. iTunes Store. October 24, 2011. Процитовано November 2, 2011. 
  10. Ruslan: Ruslan Sirota. Amazon.com. October 24, 2011. Процитовано November 2, 2011. 
  11. Ruslan Sirota for magicmusicfoundation.org. NME. Процитовано June 20, 2010. 
  12. Wain, Phil (June 15, 2010). A Review of "The Stanley Clarke Band". No Treble. Процитовано July 8, 2010. «Ruslan Sirota's "Soldier" opens the proceedings; the Ukrainian born, former child-prodigy wrote the piece to frame his concerns about continuing global conflict.» 

ПосиланняРедагувати