Русланова Ніна Іванівна

радянська і російська актриса театру та кіно

Ні́на Іва́нівна Русла́нова (рос. Нина Ивановна Русланова; 5 грудня 1945, Богодухів, Харківська область, УРСР — 21 листопада 2021, Москва[3]) — радянська і російська актриса театру та кіно. Заслужена артистка РРФСР (1982). Народна артистка Росії (1998).

Русланова Ніна Іванівна
Народилася 5 грудня 1945(1945-12-05)[1][2]
Богодухів, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Померла 21 листопада 2021(2021-11-21) (75 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1969)
Роки діяльності з 1967
IMDb nm0750850
Нагороди та премії

Життєпис ред.

У грудному віці була знайдена у Богодухові Харківської області та передана в дитячий будинок, де і виросла. Там же отримала умовні прізвище, по батькові та дату народження.

Після закінчення будівельного училища, почала свій трудовий шлях маляром. У 1963 році вступила до Харківського театрального інституту. Але недовго провчившись, поїхала до Москви і вступила до Театрального училища ім. Б. Щукіна, яке закінчила у 1969 році.

Працювала близько 15 років у театрі ім. Є. Вахтангова, у 1985—1988 рр. — в Театрі ім. В. Маяковського.

З 1988 року — актриса кіностудії ім. М. Горького.

У 1967 році, будучи студенткою другого курсу, дебютувала як кіноактриса в картині Кіри Муратової «Короткі зустрічі». З Кірою Муратовою актриса співпрацює багато років, знялася у ряді її картин.

Популярність актрисі принесли також ролі у фільмах: «Циган» (1979, реж. О. Бланк), «Не стріляйте в білих лебедів» (1980, реж. Р. Нахапетов), «Мій друг Іван Лапшин» (1984, реж. О. Герман), «Собаче серце» (1988, реж. В. Бортко), «Хрустальов, машину!» (1998, реж. О. Герман), «Зимова вишня» — «Зимова вишня 2» — «Зимова вишня 3» (реж. І. Масленников), «Настроювач» (2004, реж. К. Муратова) тощо.

Всього у кіно, фільмах-спектаклях і телесеріалах зіграно більше 160 різнопланових ролей. Яскрава характерна та комедійна актриса. Її таланту підвладні глибокі психологічні ролі.

Працювала над озвучуванням мультфільмів.

Померла 21 листопада 2021 року на 76-му році життя у Москві після тривалої хвороби на фоні коронавірусної інфекції[4][5].

Фільмографія ред.

Напвіжирним виділено роботи на українських кіностудіях

Озвучування ред.

Художні фільми
Мультиплікаційні фільми
  • 1974 — «Оленка і солдат» — Оленка
  • 1981 — «Безхатні домовики» — Оленка
  • 1982 — «Риб'яча упряжка» — ворона
  • 1987 — «Мартинко» — служниця
  • 1988 — «Карпуша» — Корова
  • 1988 — «Сивий ведмідь» — травниця / ведмедиця
  • 1988 — «Кому повем печаль мою?..»
  • 1989 — «Музичний магазинчик» — муха
  • 2006 — «Моя любов»
  • 2008 — «Жила-була Муха»

Нагороди та визнання ред.

Відзначена нагородами фестивалях та державними відзнаками[8]

Примітки ред.

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ČSFD — 2001.
  3. Померла актриса Ніна Русланова, Главком, 21.11.2021. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  4. Константин БАКАНОВ (21 листопада 2021). Умерла Нина Русланова (ua) . Г-та «Собеседник». Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  5. На 76-му році життя померла актриса театру та кіно Ніна Русланова [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. «Зустріч» (dic.academic.ru) (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
  7. Номінанти Національної кінематографічної премії «Ніка» за 1994 рік (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  8. Енциклопедія вітчизняного кіно: Русланова Ніна Іванівна[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 1987 рік (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  10. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 1989 рік (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  11. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 2004 рік (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  12. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 2010 рік (рос.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 15 травня 2013.

Література ред.

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.374;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.658.

Посилання ред.