Рудольф Конрад
Рудольф Конрад (нім. Rudolf Konrad; нар. 7 березня 1891, Кульмбах, Баварія — пом. 10 червня 1964,Мюнхен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1942).
| Рудольф Конрад | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Rudolf Konrad | |||||||||||||||||||||
| Народження |
7 березня 1891.svg){kind=small} Кульмбах, Баварія | ||||||||||||||||||||
| Смерть |
10 червня 1964 (73 роки) Мюнхен, Баварія | ||||||||||||||||||||
| Країна |
Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Третій Рейх | ||||||||||||||||||||
| Приналежність |
.svg){kind=small} Райхсгеер.svg){kind=small} Рейхсвер.svg){kind=small} Вермахт | ||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |
 Сухопутні війська | ||||||||||||||||||||
| Рід військ |
артилерія гірська піхота | ||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1910–1945 | ||||||||||||||||||||
| Звання |
 Генерал гірсько-піхотних військ | ||||||||||||||||||||
| Командування |
7-ма гірсько-піхотна дивізія XXXXIX-й гірський корпус LXVIII-й армійський корпус | ||||||||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Рудольф Карл Пітер Георг Конрад народився 7 березня 1891 року в місті Кульмбах у Королівстві Баварія.
Військова кар'єра
1 липня 1910 року поступив на військову службу до 1-го Баварського полку польової артилерії фенріхом. Отримав військову освіту у військовому училищі в Мюнхені, звідки випустився 26 жовтня 1912 лейтенантом. За час Першої світової війни на різних командних та штабних посадах в артилерійських частинах кайзерівської армії. Війну закінчив ад'ютантом 1-ї Баварської бригади польової артилерії. Відзначений нагородами німецьких держав.
Після підписання Версальського миру залишився в лавах нової армії Веймарської республіки Рейхсвері, служив у Баварському міністерстві військових справ. З 1919 до 1932 року на різних посадах в підрозділах та частинах артилерії й логістики. 1 квітня 1934 року призначений командиром піхотного батальйону 19-го піхотного полку, а з 15 жовтня 1935 командир 100-го гірсько-піхотного полку. 1 квітня 1938 став начальником оперативного управління XVIII-го армійського корпусу, в лютому 1940 призначений начальником штабу 2-ї польової армії.
1 листопада 1941 року генерал-лейтенант Конрад отримав посаду командира 7-ї гірсько-піхотної дивізії, на чолі якої брав участь у битвах на Східному фронті. 19 грудня 1941 року призначений командиром XXXXIX-го гірського корпусу, яким командував до травня 1944 року. Брав активну участь у битві на південному фланзі німецько-радянського фронту, бої за Ростов-на-Дону, Кубань, Кавказ. Пізніше бойові дії за Кримський півострів.
З травня 1944 року в резерві фюрера. В грудні 1944 — січні 1945 року у складі групи армій «Південь» командир оборонних рубежів лінії Марґаретен у Відні.
27 січня 1945 року призначений командиром LXVIII-ого армійського корпусу, з яким бився в Угорщині та Австрії, де капітулював 8 травня 1945 року.
Захоплений у полон, де утримувався до 1947 року.
Нагороди ред.
- Медаль принца-регента Луїтпольда з короною (3 березня 1911)
- Залізний хрест
- 2-го класу (5 листопада 1914)
- 1-го класу (11 червня 1916)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу
- з мечами (15 січня 1915)
- з військовою відзнакою і мечами (9 травня 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 серпня 1918)
- Нагрудний знак керівника гірських частин
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (29 січня 1937)
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (9 серпня 1939)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (18 вересня 1939)
- 1-го класу (2 жовтня 1939)
- Відзначений у Вермахтберіхт (27 липня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (1 серпня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (25 серпня 1942)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія) (20 жовтня 1943)
- Німецький хрест в золоті (23 лютого 1944)
Див. також ред.
Література ред.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
- Roland Kaltenegger: General der Gebirgstruppe Rudolf Konrad, Flechsig-Verlag, ISBN 978-3-8035-0034-2 (нім.)
Посилання ред.
- Konrad, Rudolf. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
- General der Gebirgstruppe Rudolf Konrad. на geocities.en. (нім.)
- Konrad, Rudolf — нагороди генерала гірсько-піхотних військ Конрада(англ.)
_der_Wehrmacht.svg){kind=small}