Рудніцький Вадим Володимирович

Рудніцький Вадим Володимирович;
	Рядовий
Загальна інформація
Народження	10 лютого 1978; Вільянді, Естонія
Смерть	24 серпня 2014 (36 років); Георгіївка; (вогнепальне поранення)
Громадянство	Україна
Псевдо	«Сват»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Спеціальна міліція
Формування	«Шторм»
Війни / битви	Миротворча операція під егідою ООН; Війна на сході України Бої за Георгіївку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудніцький.

Вади́м Володи́мирович Рудні́цький (10 лютого 1978, м. Вільянді, Естонія — 24 серпня 2014, смт Георгіївка, Лутугинського району Луганської області, Україна) — рядовий, Міністерство внутрішніх справ України, добровольчий спецбатальйон міліції особливого призначення «Шторм».

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудницький.

Життєпис ред.

Народився 1978 року у місті Вільянді, в Естонії. Згодом його сім'я переїхала до села Привітів Любарського району. Закінчив школу, проходив службу в прикордонних військах у Львові. Згодом потрапив в один зі спецпідрозділів органів внутрішніх справ. По тому більше восьми років служив у 95-й Житомирській окремій аеромобільній бригаді.

Протягом 4-х років двічі брав участь в миротворчій операції на теренах колишньої Югославії. По службі у військових лавах працював в сфері торгівлі.

Зголосився добровольцем в травні 2014 року до підрозділу «Шторм». Загинув при обстрілі терористами блокпосту українських сил — поблизу смт Георгіївка, що під Луганськом.

Вдома залишилися дружина, донька 2006 р.н, син, батьки та молодший брат. Останнє прощання відбулося в Привітові 27 серпня 2014 року.

Нагороди та вшанування ред.

29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
9 грудня 2014-го в Привітові відкрито пропам'ятну дошку на його честь.
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 12
Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[1]

Примітки ред.

↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

[1]