Рудниця (станція, вузькоколійна)

вузькоколійна залізнична станція

Рудниця — проміжна залізнична станція Шевченківської дирекції Одеської залізниці, початкова станція вузькоколійної залізниці Рудниця — Голованівськ. Розташована паралельно станції Рудниця ширококолійної залізниці, у смт Рудниця Тульчинського району Вінницької області. Є окремою залізничною станцією, а не вузькоколійною стороною широколійної станції Рудниця, адже станція має власні коди та належить до Шевченківської дирекції, а широколійна станція — до Одеської дирекції.

Станція Рудниця

Гайворон — Рудниця (вузькоколійна)
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
смт Рудниця

Рудниця, вузькоколійна станція взимку.jpg
48°15′38″ пн. ш. 28°56′03″ сх. д. / 48.26064760002777376° пн. ш. 28.93438790002777949° сх. д. / 48.26064760002777376; 28.93438790002777949
Рік відкриття 1899 (122 роки)
Тип проміжна
Колій 3
Платформ 1
Тип платформ(и) бічна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 387
Відстань до Одеса-Головна, км 279
Код станції 408345 ?
Код «Експрес-3» 2220007 ?
Послуги Вантажні та пасажирські операції не здійснюються

ІсторіяРедагувати

Станція відкрита 1899 року, при відкритті руху на залізниці Рудниця — Гайворон — Підгородна. Станція виникла під такою ж назвою.

Пасажирське сполученняРедагувати

Станція є початковим та кінцевим пунктом прямування приміських поїздів Рудниця — Гайворон — Рудниця.

Після припинення приміського сполучення з 18 березня 2020 року через карантинні обмеження, сричинені розповсюдженням захворювань на COVID-19, з 14 жовтня 2021 року керівництво Одеської залізниці відновило вузькоколійною залізницею рух приміського поїзда № 6272/6274 сполученням Гайворон — Рудниця. Поїзд проходить майже 80-кілометрову відстань від Гайворона до Рудниці через колишній райцентр Бершадь, де збереглася станція[1]. На станції Рудниця передбачена можливість пересісти на електропоїзди сполученням Одеса — Вапнярка і Кодима — Вапнярка, а також пасажирські поїзди сполученням Ізмаїл — Одеса — Київ, Одеса — Львів — Івано-Франківськ — Рахів, Одеса — Ковель.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

ПосиланняРедагувати