Відкрити головне меню

Рудаков Анатолій Родіонович

радянський та російський актор

Анатолій Родіонович Рудаков (рос. Анатолий Родионович Рудаков; нар. 24 липня 1950, с.Велике Ситно, Вітебська область, Білорусь) — радянський та російський актор театру і кіно, кінопродюсер, заслужений артист Росії (1996)[1].

Анатолій Рудаков
рос. Анатолий Рудаков
Ім'я при народженні Анатолій Родіонович Рудаков
Народився 24 липня 1950(1950-07-24) (69 років)
с.Велике Ситно, Вітебська область Білорусь
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність актор
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Роки діяльності з 1973 — тепер. час
IMDb ID 0748575
Нагороди та премії
Заслужений артист Росії

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 24 липня 1950 року в селі Велике Ситне Вітебської області Білорусі. 1975 року закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії і став актором кіностудії «Ленфільм».

Ще під час навчання почав зніматися у кіно. Перша роль — єфрейтор Осінін в картині режисера Бирмана «Я служу на кордоні» (1973). Активно знімався в 1970-80-і рр. З розвалом системи кінематографа на початку 1990-х пішов у іншу сферу діяльності.

Працював у фірмі, що займалася постачанням великих підприємств і будівництв Санкт-Петербурга виробами з металу. Був віце-президентом Сестрорецький Асоціації малих інститутів (ВАТ «Самі»). 2006 року зайнявся кінопродюсуванням, заснував кінокомпанію «Кіноцентр», в якій нині є генеральним директором.

Продовжує зніматися в серіалах.

Заслужений артист Російської Федерації (1996).

ФільмографіяРедагувати

  • 1973 «Я служу на кордоні» — Сеня Осінін, єфрейтор
  • 1974 «Сержант міліції» — Зайченко, міліціонер
  • 1975 «Крок назустріч» — Серьога
  • 1975 «Покликання» — Рудий
  • 1975 «Одинадцять надій» — водій вантажівки
  • 1975 «Повітроплавець» — амбал одеського порту
  • 1976 «Труффальдіно з Бергамо» — розбійник
  • 1976 «Звичайна Арктика» — будівельник
  • 1976 «Мамо, я живий!» — Вася
  • 1976 «Вдови» — Гриша, пастух
  • 1977 «Доля» — німець-перекладач
  • 1977 «Освідчення в коханні» — наречений
  • 1977 «На короткій хвилі» — Микола Громов
  • 1978 «Ярославна, королева Франції» — дворова людина
  • 1978 «Лицар з Княж-містечка» — тренер
  • 1978 «Молода дружина» — Міша, чоловік Валі
  • 1979 «Троє в човні, не рахуючи собаки» — епізод
  • 1979 «Рідна справа» — Семен
  • 1979 «Прийміть телеграму в борг» — Микола
  • 1979 «Останнє полювання» — матрос на шхуні
  • 1980 «Ми смерті дивилися в обличчя» — кухар на гауптвахті
  • 1980 «Мерседес тікає від погоні» — Льоня Михайлов
  • 1980 «Державний кордон. Мирне літо 21-го року» — Гоша Овсов
  • 1981 «20 грудня» — Гусь, він же Рибкін
  • 1982 «Батьків не вибирають» — Мартинюк
  • 1982 «Знайти і знешкодити» — Вася
  • 1982 «За щастям» — Борис Миколайович Новіков
  • 1982 «Жіночі радості і печалі» — Микола Перов
  • 1983 «Я тебе ніколи не забуду» — Андрій
  • 1983 «Я, син трудового народу» — Василь Царьов, матрос
  • 1983 «Водій автобуса» — Осипов, партизан
  • 1984 «Ольга і Костянтин» — завідувач по ПММ
  • 1984 «Макар-слідопит» — білогвардійський солдатів
  • 1984 «Іван Павлов. Пошуки істини» — Сава
  • 1984 «Дівчинка з міста» — Олексій Грачов
  • 1985 «Далекий голос зозулі» — Кирило
  • 1985 «У пошуках капітана Гранта» — Олбінет / Анрі
  • 1986 «Образа» — Коля
  • 1986 «Винятки без правил» — міліціонер / виконроб
  • 1987 «Піддані революції» — Шариков
  • 1987 «Пітер Пен» — Бурмило, пірат
  • 1987 «І завтра жити» — Степан
  • 1987 «Залізний дощ»
  • 1987 «Вісімнадцятирічні» — Олександр Іванович Шумейко
  • 1987 «Апеляція» — Микола Іванович, воєнком
  • 1988 «Життя Клима Самгіна» — двірник
  • 1989 «Не залишай»  — Уділак
  • 1990 «Яри»  — Кукін
  • 1991 «Мій накращий друг» — генерал Василь, син Йосипа
  • 1991 «І повертається вітер...» — Коля
  • 1991 «Дій, Маню!» — запросив Маню на танець
  • 1991 «Божевільна Лорі» — констебль
  • 1992 «Сім сорок» — емігрант
  • 1993 «Вікно в Париж» — завгосп «Бізнес-ліцею»
  • 1993 «Кінь білий» — Юхим Мирін
  • 1993 «Трам-тарарам, або Бухти-барахти» — Коля
  • 1999 «Агент національної безпеки» — Митяй
  • 2000 «Чотирнадцять кольорів веселки» — Пахом
  • 2001 «На ім'я Барон»  — Микола
  • 2003 «Три кольори кохання» — «Бугай»
  • 2003 «Танцюрист» — Вальтер
  • 2003 «Кобра. Антитерор» — Євген Карякін, «Сивий»
  • 200 «Опера. Хроніки вбивчого відділу» — Дюбель
  • 2005 «Фаворський»
  • 2005 «Майстер і Маргарита» — епізод
  • 2005 «Вепр» — Семен Ребров
  • 2006 «Синдикат» — Микола Петрович
  • 2006-2009 «Морські дияволи» — Віктор Петрович Одінцов
  • 2006 «Виклик-2» — Данилич
  • 2007 «Злочин і покарання» — Никодим Хомич
  • 2007 «Брати» — кілер
  • 2007 «Біла стріла» — Гена Мурзік
  • 2010 «Золотий капкан» — Олександр Шабуров
  • 2010 «Будинок біля великої річки» — Генннадій Миколайович Большаков
  • 2011 «Вулиці розбитих ліхтарів-11» — Іван Миколайович Рябов
  • 2011 «Сибіряк» — Володимир Молотов
  • 2011 «Надія» — Валерій Миронович Сушко, полковник
  • 2013 «Шерлок Холмс» — інспектор Трейсі
  • 2014 «Ялинки 1914» — механік
  • 2015 «Профіль вбивці 2» — Максимов, полковник поліції

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати