Відкрити головне меню

Руву́ма (Рову́ма) — річка Східної Африки, більша частина річки утворює кордон між Танзанією і Мозамбіком.

Рувума
Ruvuma River basin map.svg
Мапа басейну Рувуми
Ruvuma River basin map.svg
10°28′01″ пд. ш. 40°25′58″ сх. д. / 10.467000000027777418° пд. ш. 40.43300000002777495° сх. д. / -10.467000000027777418; 40.43300000002777495
Витік в горах на схід від озера Ньяса
• координати 10°45′00″ пд. ш. 35°40′00″ сх. д. / 10.750000000028° пд. ш. 35.6667000000277738536° сх. д. / -10.750000000028; 35.6667000000277738536
висота, м 1000 м
Гирло Індійський океан
10°28′ пд. ш. 40°30′ сх. д. / 10.467° пд. ш. 40.500° сх. д. / -10.467; 40.500
• координати 10°28′27″ пд. ш. 40°26′12″ сх. д. / 10.47440000002777616° пд. ш. 40.43690000002777651° сх. д. / -10.47440000002777616; 40.43690000002777651
Країни: Танзанія, Мозамбік
Довжина 800 км
Площа басейну: 150 тис. км²
Середньорічний стік 475±0,001 м³/с
Притоки: Мсінже, Лучулінго
GeoNames, Global Geosites 1027917
CMNS: Рувума на Вікісховищі

Утворена при злитті майже рівноцінних приток в точці з координатами 11°25′ пд. ш. 38°31′ сх. д. / 11.417° пд. ш. 38.517° сх. д. / -11.417; 38.517, довша з них, Луженда, тече з північного-заходу, інша, що також має назву Ровума — з заходу. Її витік знаходиться на вкритому пагорбами плато на висоті близько 1000 м, строго на схід від озера Ньяса (10°45′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 10.750° пд. ш. 35.667° сх. д. / -10.750; 35.667). Інші значні притоки — Мсінже і Лучулінго, течуть широкими долинами з півдня на північ. В нижній течії річка помітно розширюється, утворюючи вкриті лісом острови.

В сухий сезон річку можна перейти вбрід в багатьох місцях. Ширина гирла — близько 1600 м. Рувума в нижній течії, в основному, мілководна, хоча її ширина становить близько 800 м. Там вона протікає болотистими рівнинами, обабіч яких височіють круті плато, з яких стікає кілька незначних приток. На окремих ділянках нижньої течії судноплавна.

Нарис р. Рувума, зроблений у 1865, під час експедиції Девіда Лівінгстона в Африку

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ДжерелоРедагувати