Рувума
Руву́ма, Рову́ма — річка у Східній Африці, більша частина якої утворює кордон між Танзанією і Мозамбіком.
| Рувума | |
|---|---|
 | |
|
| |
| 10°45′00″ пд. ш. 35°40′00″ сх. д. / 10.750000000028° пд. ш. 35.6667000000277738536° сх. д. | |
| Витік | в горах на схід від озера Ньяса |
| • координати | 10°45′00″ пд. ш. 35°40′00″ сх. д. / 10.750000000028° пд. ш. 35.6667000000277738536° сх. д. |
| • висота, м | 1000 м |
| Гирло |
Індійський океан 10°28′ пд. ш. 40°30′ сх. д. / 10.467° пд. ш. 40.500° сх. д. |
| • координати | 10°28′27″ пд. ш. 40°26′12″ сх. д. / 10.47440000002777616° пд. ш. 40.43690000002777651° сх. д. |
| Країни: | Танзанія, Мозамбік |
| Довжина | 800 км |
| Площа басейну: | 150 000 км² |
| Середньорічний стік | 475±0,001 м³/с |
| Притоки: | Лугендаd і Бангалаd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Утворена при злитті майже рівноцінних приток в точці з координатами 11°25′ пд. ш. 38°31′ сх. д. / 11.417° пд. ш. 38.517° сх. д., довша з них, Луженда, тече з північного заходу, інша, що також має назву Ровума — з заходу. Її витік знаходиться на вкритому пагорбами плато на висоті близько 1000 м, строго на схід від озера Ньяса (10°45′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 10.750° пд. ш. 35.667° сх. д.). Інші значні притоки — Мсінже і Лучулінго, течуть широкими долинами з півдня на північ. В нижній течії річка помітно розширюється, утворюючи вкриті лісом острови.
Під час сухого сезону річку можна перейти вбрід в багатьох місцях. Ширина гирла — близько 1600 м. Рувума в нижній течії, в основному, мілководна, хоча її ширина становить близько 800 м. Там вона протікає болотистими рівнинами, обабіч яких височіють круті плато, з яких стікає кілька незначних приток. На окремих ділянках нижньої течії судноплавна.
Див. також ред.
- 1427 Рувума — астероїд, названий на честь річки[1].
Джерела ред.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Рувума // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — С. 504.