Рублевська Людмила Іванівна

білоруська поетеса

Людмила Іванівна Рублевська (біл. Людміла Іванаўна Рублеўская; нар. 5 липня 1965, Мінськ, Білоруська РСР) — радянська і білоруська поетеса, прозаїк, журналістка, літературний критик. Член Союзу білоруських письменників (СБП)[1].

Рублевська Людмила Іванівна
біл. Людміла Іванаўна Рублеўская
RublevskajaLudmila.jpg
Народилася 5 липня 1965(1965-07-05) (56 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Діяльність письменниця, поетеса, журналістка, літературна критикиня
Alma mater Minsk State Architecture and Civil Engineering Colleged і Літературний інститут імені Горького
Мова творів білоруська
Роки активності 1983 — тепер. час
Членство Спілка письменників СРСР і Союз білоруських письменників
У шлюбі з Viktar Shnipd
Нагороди
Сайт: lir-book.by

CMNS: Рублевська Людмила Іванівна у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Людмила Рублевська свій перший вірш опублікувала в 1983 році в білоруській газеті «Прапор юності»[2].

У 1984 році закінчила Мінський архітектурно-будівельний технікум. Працювала в конструкторському бюро «Горизонт», техніком-архітектором[1]. У 1986—1987 роках навчалася в літературному інституті в Москві, на відділенні поезії. Потім перевелася на білоруське відділення філологічного факультету Білоруського державного університету, який закінчила в 1994 році[3].

Працювала в газетах «Наше слово», «Література і мистецтво», журналі «Першацвет»[4]. В газеті «Література і мистецтво» (біл. «Літаратура i мастацтва») займала посаду редактора відділу критики[1]. Надалі — літературний оглядач відділу культури газети «Білорусь сьогодні».

Була автором радіопередач «Дзеяслоў» (укр. «Дієслово») на каналі «Культура», в яких розповідалося про історію та сучасність білоруської мови. Керує об'єднанням молодих митців «Літературне передмістя»[1].

У березні 2013 року за результатами голосування в рамках спільного проекту «Секрет успіху», проведеного Фондом ООН у галузі народонаселення та порталом Lady.tut.by увійшла до десятки найуспішніших жінок Білорусії 2013 року[5].

Її твори перекладені російською, німецькою, англійською, французькою, болгарською, польською[3] та десятками інших мов. Окремі її драматичні твори ставилися на сценах білоруських театрів, за драматичною поемою «Остання з Олельковичів» знятий однойменний відеофільм (1999 рік). Також Людмила Рублевська виступає в пресі як критик і літературознавець[1].

Історико-центричні твори Людмили Рубльовської деякі білоруські критики похвально порівнюють з «мелодраматичними інтерпретаціями» художніх ідей Володимира Короткевича. Так, події в її романі «Золото забутих могил» (2005 рік) відбуваються паралельно в найбільш цікаві для Короткевича часи повстання Кастуся Калиновського і в наш час. А героїня повісті «Каблучка останнього імператора» (2005 рік) пізнає трагічну і героїчну історію свого роду, який виявляється королівським[6].

РодинаРедагувати

 
Людмила Рублевська з чоловіком Віктором Шнипом

Чоловік — Віктор Шнип, письменник. Двоє дітей.

БібліографіяРедагувати

Збірки віршівРедагувати

  • «Кроки на старих сходах» (біл. «Крокі па старых лесвіцах») (1990 рік)
  • «Замок місячного сяйва» (біл. «Замак месячнага сяйва») (Мн.: Мастацкая літаратура, 1992 рік)
  • «Над замковою вежею»
  • «Балаган»
  • «Лицарські хроніки»
  • «Шипшина для пані» (біл. «Шыпшына для Пані») (Мн.: Мастацкая літаратура, 2007) — вірші та есе[7]) тощо[3]
  • «Явище Інфанти» (біл. «З'яўленне Інфанты») (Мн.: Кнігазбор, 2005) — збірка поезій, а також іронічні мемуари «Бестіарій мого радянського дитинства»[8]

Книги (проза)Редагувати

  Зовнішні відеофайли
  Нагородження Людмили Рублевської премією імені Франтішка Богушевича
  Зовнішні відеофайли
  Випуск програми «Дыяблог. Пра літаратуру» на телеканалі «Білорусь 3» за участю Людмили Рублевьскої. 3 листопада 2014
  • «Освіта» (біл. Адукацыя) (1990 г.);
  • «Старосвітські міфи міста Б» (біл. Старасвецкія міфы горада Б.);
  • «Я — мінчанин» (біл. Я - мінчанін) (Минск: Мастацкая літаратура, 2003)[7];
  • «Дзеркало всесвіту» (біл. Люстэрка сусвету) (Минск: Мастацкая літаратура, 2007) — сборник фантастики белорусских авторов. Рублевская — «Единица»[9];
  • «Пригоди мишеняти Пік-пік» (біл. Прыгоды мышкі Пік-Пік) (Белосток: АБ-БА, 2007);
  • «Корона на дні виру, або Казки з хутора Юстина» (біл. Карона на дне віра, альбо Казкі з хутара Юстыны) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2008) — сказки[10];
  • «Танці смерті» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2011) — готичний роман (готика, фентезі, хоррор) (пер. з білорус. авт.). Роман об'єднує такі жанри, як детектив, історична фентезі і сучасна історія кохання, готичний колорит і м'який гумор. Головній героїні, колишній журналістці Гнні Борецькій, сняться сни про середньовічне місто, в якому живе її двійник, донька бургомістра Анета. Головна героїня та її колишній чоловік, реставратор Юрась Домогурський, шукають розгадку «танців смерті», страшної середньовічної психічної епідемії, а попутно розбираються і зі своїми почуттями[11];
  • «Наречений панночки Данусі» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2012) — збірка, містичних повістей, оповідань (готика, фентезі, хоррор). Містична повість «Ночі на Плебанських Млинах» — це легенди і перекази про Мінськ, переплетені в одну сюжетну канву. «Старосвітські міфи міста Б» — цикл синтезу античних міфів і реалій білоруського містечка XIX століття. Також до збірки включені романтично-містичні оповідання, що створюють образ шляхетської, лицарської Білорусі, з мужніми інсургентами, прекрасними дамами та перевертнями, що ховаються в старих садибах, з відданим і трагічним коханням головних героїв[12];
  • «Серце мармурового янгола» (біл. Сэрца мармуровага анёла) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2012) — повісті, роман. До збірки увійшли повість «Серце мармурового янгола», повість «Перстень останнього імператора», роман «Золото забутих могил». У романі «Золото забутих могил» дії розгортаються паралельно за часів повстання Кастуся Калиновського 1863 року і в наш час. У повісті «Серце мармурового янгола» чорна перлина королеви Бони в руках охоронця і столичного мистецтвознавця Касі. Героїня повісті «Перстень останнього імператора», молода поетеса Магда, дізнається про героїчну і водночас трагічну історію свого роду, який є королівським[13].
  • «Підземелля Ромула» (біл. Сутарэнні Ромула) (Мн.: Книгосбор, 2012. — серия «Кнігарня пісьменніка») — збірка романів. До книги увійшли два романи: «Убити негідника, або Гра в Альбарутенію» (біл. Забіць нягодніка, альбо гульня ў Альбарутенію), і «Підземелля Ромула» (біл. Сутаренні Ромула). Роман «Підземелля Ромула» до цього був опублікований в часописі «Дзеяслоў» № 47—49[14]. 23 грудня 2011 року Людмила Рублевська за свій роман «Подземелля Ромула», опубліований в журналі «Дзеяслоў», була нагороджена премією ім. Франтішка Богушевича[15][16].
  • «Авантюри Прантіша Вирвіча, школяра і шпика» (біл. Авантуры Пранціша Вырвіча, шкаляра і шпега) (Мн.: Літаратура і Мастацтва, 2012) — пригодницько-фантасмогоричний роман. Перша книга трилогії. Учень Мінського єзуїтського колегіуму Прантіш Вирвіч і лікар Балтромей Льоднік з Полоцька досліджують підвали Мінська, Слуцька, і Полоцька, рятують Сильфіду, катаються на залізноій черепасі, винайденої ще Леонардом да Вінчі, знаходять спис Святого Маврикія і борються за свою честь і Білорусь.
  • «Ночі на Плебанських Млинах» (біл. Ночы на Плябанскіх Млынах) (Мн.: Мастацкая літаратура, 2013) — історична проза. До книги увійшли готичний роман «Танці смерті», в якому журналістка і реставратор розгадують таємницю середньовічних часів. Також до книги увійшли: повість «Ночі на Плебанських млинах [be]», де міфи і легенди Мінська переплітаються у виразну і пам'ятну містично-романтичну картину; цикл «Старосвітські міфи міста Б*». Окремим розділом вміщено оповідання, в яких діють і повстанці Калиновський та Костюшко, і наші сучасники.
  • « Лицарі і Дами Білорусі» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2013) — збірка історичних есе про відомі та маловідомі персонажі білоруської історії.
  • «Авантюри студіозуса Вирвіча» (біл. Авантуры студыёзуса Вырвіча) (Мн.: Издательский дом «Звязда», 2014) — друга книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої роману, полоцький лікар Болтромей Льоднік і студент Віленської академії Прантіш Вирвіч подорожують через всю Європу XVIII століття, потрапляючи до магнатських інтриг навколо трону Речі Посполитої.
  • «Авантюри драгуна Прантіша Вирвіча» (біл. Авантуры драгуна Пранціша Вырвіча) (Мн.: Издательский дом «Звязда», 2014) — третя книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої шукають єзуїтські скарби в підвалах під Мінськом, подорожують разом з чорним магом і єгипетською принцесою в одній кареті, опиняються на бенкеті в палаці російської імператриці, з'ясовують, кому має належати корона святого Альфреда. Події в книзі відбуваються в перші роки правління Станіслава Понятовського. Книга обрана «Книгою року --2015» (організатор проекту — Білоруський ПЕН-центр)[17].
  • «Лицарі і дами Білорусі. Частина 3» (Мн.: Мастацкая літаратура, 2018) — збірка белетризованих історичних нарисів.
  • «Туфля Мнемазіни» (біл. Пантофля Мнемозины) (Мн.: изд. Янушкевича, 2018) — роман. Три історії, пов'язані між собою: історія дизайнера Вірінії Корвус, яка працює в столичному метрополітені, історія доктора Люциана Корвус, експериментатора, а також історія створення роману. Книга з елементами фантастики, історії, детектива, і любовних історій.

ЕкранізаціїРедагувати

«Остання з Олельковичів» (біл. Апошняя з Алелькавічаў) — телефільм, 1999 рік[18].

Нагороди та званняРедагувати

  • 2002 — лауреат конкурсу драматургії «Купалавы далягляды» (п'єса «Останні гастролі Агасфера»);
  • 2004 — лауреат премії «Залати апостраф» журналу «Дієслово» (роман «Золото забутих могил»);
  • 2011 — лауреат премії Франциска Богушевич (роман «Підземелля Ромула»);
  • 2011 — Лауреат премії Білоруської спілки журналістів «Золоте перо-2011» за найкращу роботу в художньо-публіцистичних жанрах;
  • 2013 — номінація на премію імені Єжи Ґедройця (роман «Авантюри Прантиша Вирвіча, школяра і шпигуна»)[18];
  • 2017 рік — лауреатка Національної літературної премії у номінації «Найкращий прозовий твір» — за роман «Авантюри Прантиша Вирвіча, зрадника і конфедерата»[19]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Людміла Рублеўская (be). Kamunikat.org. Архів оригіналу за 2013-07-05. Процитовано 2013-07-05. 
  2. Рублеўская Людміла. Беларускія пісьменнікі (1917-1990). Даведнік (be). Электронная энциклопедия. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2011-01-28. 
  3. а б в Рублевская Людмила. Автор. Литафиша.ru. Процитовано 2011-01-28. 
  4. В концерте участвуют:. Поэтическо-акустический концерт «Ритмы и рифмы». 2010-01-05. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2011-01-28. 
  5. М. Зубкова (2013-03-14). Названы самые успешные женщины Беларуси. газ. «Знамя юности». Архів оригіналу за 2013-03-16. Процитовано 2013-03-15. 
  6. Грушецкий О. Л.[be]. Беларускі дэтэктыў. Міфы і рэальнасць // Літаратура і мастацтва : газета. — Мн. : «Звязда», 2014. — Вып. 4777. — № 28 (18 ліпеня). — С. 6. Архівовано з джерела 22 липня 2014.
  7. а б Шыпшына для Пані. Сёньня Дзень народзінаў адзначае Людміла Рублеўская. (be). Kamunikat.org. Архів оригіналу за 2012-08-09. Процитовано 2012-06-05. 
  8. Людміла Рублеўская. (2015-07-10). З'яўленне Інфанты: Вершы (be). СБП. Архів оригіналу за 2015-09-14. Процитовано 2015-10-012. 
  9. Люстэрка сусвету (be). Knihi.by. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2012-03-06. 
  10. Рублеўская Людміла. Карона на дне віра, альбо Казкі з хутара Юстыны (be). Knihi.by. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2012-03-06. 
  11. Рублевская Л. И. Пляски смерти. Художественная литература. Белкнига. Архів оригіналу за 2012-12-05. Процитовано 2012-03-31. 
  12. Рублевская Л. И. Жених панны Дануси. Художественная литература. Белкнига. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2012-03-31. 
  13. Рублеўская Людміла. Сэрца мармуровага анёла (be). Knihi.by. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2012-03-06. 
  14. У кнігарні “логвінаЎ” прэзентавалі 53-ы нумар “Дзеяслова” (be). Союз білоруських письменників. 2011-10-26. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2012-06-12. 
  15. Беларускі ПЭН-цэнтр назваў імёны лаўрэатаў прэмій імя Адамовіча і Багушэвіча (be). Союз білоруських письменників. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2012-06-12. 
  16. В Белорусском ПЕН-центре вручили премии имени Адамовича и Богушевича. Видео, Общество. БелаПАН. 2011-12-24. Архів оригіналу за 2012-07-12. Процитовано 2012-06-12. 
  17. ПЭН-цэнтр абраў пераможцаў першай прэміі "Кнігі года" (be). TUT.BY. 2015-05-25. Процитовано 2015-05-28. 
  18. а б Карацупа В. (2013). Рублевская Людмила Ивановна. Архив Фантастики. Архів оригіналу за 2013-04-10. Процитовано 2013-04-10. 
  19. Цімошык Л. СЛОЎныя перавагі // Літаратура і мастацтва : газета. — Мн. : РВУ «Звязда», . — Вип. 4939. — № 36. — С. 4.

ПосиланняРедагувати