Рубен Аяла

аргентинський футболіст
(Перенаправлено з Рубен Айяла)

Рубен Аяла (ісп. Rubén Ayala, нар. 8 січня 1950, Санта-Фе) — аргентинський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Рубен Аяла
Рубен Аяла
Рубен Аяла у 1974 році
Особисті дані
Народження 8 січня 1950(1950-01-08) (71 рік)
  Санта-Фе, Аргентина
Зріст 175 см
Вага 71 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція фланговий півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1968–1973 Аргентина «Сан-Лоренсо» 123 (47)
1973–1979 Іспанія «Атлетіко» (Мадрид) 169 (45)
1979–1980 Мексика «Хасліко» 27 (15)
1981–1983 Мексика «Атланте» 125 (28)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1969–1974 Аргентина Аргентина 25 (11)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1986–1987 Мексика «Кобрас Сьюдад-Хуарес»
1987–1988 Мексика «Тампіко Мадеро»
1988–1989 Мексика «Кобрас Сьюдад-Хуарес»
1992–1994 Мексика «Коррекамінос»
2005 Мексика «Пачука» (в. о.)
2010 Мексика «Пачука» (в. о.)
2011 Мексика «Тітанес Тулансінго»
2012 Мексика «Мурсілагос»
2017 Мексика «Леон» (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Сан-Лоренсо» та «Атлетіко» (Мадрид), а також національну збірну Аргентини, з якою був учасником чемпіонату світу.

Як гравець — триразовий чемпіон Аргентини, чемпіон Іспанії, володар Кубка Іспанії та володар Міжконтинентального кубка.

Клубна кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду «Сан-Лоренсо», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 123 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сан-Лоренсо», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,38 гола за гру першості, ставши з командою дворазовим чемпіоном Аргентини у 1972 році та півфіналістом Кубка Лібертадорес 1973 року.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу іспанського клубу «Атлетіко» (Мадрид), до складу якого приєднався 1973 року. Він дебютував в іспанській Прімері 12 жовтня в матчі проти «Еспаньйола» (0:1) і того ж сезону став віце-чемпіоном Іспанії. В наступні роки з «матрацниками» він виборов титул чемпіона Іспанії та став володарем Кубка Іспанії. Також команда стала фіналістом Кубка європейських чемпіонів 1974 року, де програла «Баварії». Тим не менш німці відмовились від участі у Міжконтинентальному кубку і «Атлетіко» отримав право зіграти проти аргентинського «Індепендьєнте». У першому матчі латиноамериканці виграли 1:0, втім у другій грі на стадіоні «Вісенте Кальдерон» мадридці виграли 2:0, а вирішальний гол, який приніс «Атлетіко» звання найкращої команди світу, забив саме Аяла. Загалом Рубен виступав у складі «Атлетіко» до кінця сезону 1979/80. Всього він провів 169 матчів у Прімері, забивши 45 голів.

Протягом 1979—1980 років захищав кольори мексиканського клубу «Хасліко», а завершив ігрову кар'єру у іншій місцевій команді «Атланте», за яку виступав протягом 1981—1983 років[1].

Виступи за збірнуРедагувати

1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, провівши шість матчів — проти Польщі, Італії, Гаїті, Нідерландів, Бразилії та Східної Німеччини і забив гол в матчі проти Гаїті (4:1). Він прославився грою з найдовшим волоссям в історії чемпіонатів світу — 1 фут і 5 дюймів[2] (приблизно 43 см), оскільки дав присягу, що не буде стригти волосся до закінчення чемпіонату світу після кваліфікації його команди на цей турнір.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 25 матчів, забивши 11 голів.

Кар'єра тренераРедагувати

Після закінчення кар'єри футболіста Аяла залишився в Мексиці, де розпочав тренерську кар'єру 1986 року, очоливши тренерський штаб клубу «Кобрас де Сьюдад-Хуарес», в якому з перервою на роботу у «Тампіко Мадеро» працював до 1989 року.

Згодом став працювати у структурі «Пачуки», де в різні роки тренував резервну команду та входив до тренерського штабу основи, а 2005 та 2010 року недовго був в.о. головного тренера першої команди. Згодом очолював тренерський штаб клубів «Тітанес Тулансінго» та «Мурсілагос».

У 2013—2019 роках тренував резервну команду «Леона», а 2017 року року був недовго виконувачем обов'язків головного тренера першої команди.

Титули і досягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

«Сан-Лоренсо»: 1968, Метрополітано 1972, Насьйональ 1972
«Атлетіко»: 1976/77
«Атлетіко»: 1975/76
«Атлетіко»: 1974

ПриміткиРедагувати

  1. Calvo, J. A. (11 November 1979). Ayala: Dejó el futbol por la puerta falsa (Spanish). El Mundo Deportivo. 
  2. Ruben Ayala, 1974. Beyond The Last Man (en). 8 January 2014. Процитовано 27 August 2020. 

ПосиланняРедагувати