Рубанка (Ніжинський район)

Ру́банка — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — до 300 осіб.

село Рубанка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Ніжинський район
Громада	Дмитрівська селищна громада
Основні дані
Засноване	1740
Населення	491 (2012 рік)
Площа	0,315 км²
Густота населення	2241,27 осіб/км²
Поштовий індекс	16570
Телефонний код	+380 4635
Географічні дані
Географічні координати	50°57′04″ пн. ш. 32°48′33″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	141 м
Місцева влада
Адреса ради	16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18
Карта
Рубанка
Рубанка
Мапа

Географія

Розташована за 30 км від районного центру, 7 км — до зал. ст. Григорівка. До 2020 Рубанській сільській раді підлягали поселення Заболоття, Нове, Смолове, Терешиха.

Біля села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Біловежівський.

Історія

Заснована 1740 в межах Прилуцького полку Гетьманської України. За переказами, частину села будували з дубняка Шостопалового хутора, який тепер носить назву Шевченкове.

Короткий опис села в довіднику «Малоросія»:

Десять верст на північний захід від станції [Дмитрівки] знаходиться село Рубанка з 2 ,5 - тисячним населенням. При цьому селі з 1849 року існує завод-гуральня Фролової з річним виробництвом спирту на 20 тисяч рублів.

У 1905 році відбулось селянське заворушення, придушене окремою військовою групою царського уряду. У 1906 році стався страйк 500 працівників бурякових ферм підприємця Харитоненка. Вимоги: збільшення заробітної платні, покращення умов оренди землі.

З 1917 — у складі УНР. На поч. 1918 у селі з'явилися перші прихильники більшовиків, яких швидко нейтралізували місцеві люди. Так, терориста І. Матченка, який був агентом комуністичної влади, страчено за рішенням сходу села.

У 1927 році відбулась перша спроба організувати колгосп. Спочатку під виглядом комуни під назвою «Комінтерн». Селяни чинили опір грабункам комуністичної влади. Для упокорення села влада застосувала терор голодом, відомий у світі як геноцид українського народу 1932-33. Більшість убитих голодом — хронічно хворі, діти, старші люди. Селяни чинили збройний опір спробам комуністів знищити всі їстівні припаси. Жінки вдалися до повстання (Рубанське повстання 1933), в ході якого погромлено місцевий елеватор, де зберігалося награбоване у селян. В результаті власникам повернули тонни зерна, що відвернуло масову смерть людей від голоду.

Комуністична влада зруйнувала церкву святителя Миколая Міри Лікійської.

У часи німецько-радянської війни 1941—1945, було мобілізовано 570 мешканців Рубанки, з них 328 (близько 60 %) загинули.

У 1957 та 1967 у селі встановлено памятники загиблим у Другу Світову війну.

У післявоєнній часи в селі розвивалося тваринництво.

Комуністи активно переслідували православних рубанців. Після численних конфліктів було закрито православну парафію, яка проводила богослужіння у звичайній хаті.

Сучасний стан

Село переживає гостру демографічну кризу, властиву усьому бахмацькому краю. Але збережено загальноосвітню середню школу (51 учень, 15 вчителів), аптеку та лікарню із стаціонаром, яка функціонує і як інтернат для літніх та немічних людей. Головний лікар — Олег Петрович Калиняк (випускник Тернопільського мед. ун-ту), переслідувався владою Віктора Януковича, але провину не довели, так як справа була замовною.

У селі з 2008 релігійна громада УПЦ Київського патріархату, а з 2019 - ПЦУ (ієрей Володимир Павлина) — одна з чотирьох на Бахмацький район.

Відомі уродженці

• Бржеський Вітольд Чеславович (1913—1984) — доктор медичних наук, професор.
• Олександр Рачинський (1867 — 1941) — чернігівський губернський предводитель дворянства, камергер, товариш міністра народної освіти в 1915-1917.

Також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Посилання

Погода в селі