Рти́щево (рос. Рти́щево) — місто (з 1920) у Росії, адміністративний центр Ртищевського району Саратовської області.

Ртищево
рос. Ртищево
Герб Прапор
Герб Ртищево Прапор Ртищево
Вокзал станції Ртищево-I
Вокзал станції Ртищево-I
Вокзал станції Ртищево-I
Основні дані
52°15′ пн. ш. 43°47′ сх. д. / 52.250° пн. ш. 43.783° сх. д. / 52.250; 43.783Координати: 52°15′ пн. ш. 43°47′ сх. д. / 52.250° пн. ш. 43.783° сх. д. / 52.250; 43.783
Країна Росія
Регіон Саратовська область
Столиця для Ртищевський район і Q21195804?[2]
Засновано 1666 — село, 1871 — станція
Статус міста 1920
Площа 32 км²
Населення 43 300 осіб (2007)
Висота НРМ 210 м
Міста-побратими Левіце, Словаччина
Телефонний код (7) 84540
Часовий пояс UTC+3, UTC+4 і SAMT[3]
GeoNames 500886
ЗКАТО 63440000000
ЗКТМО 63641101001
Поштові індекси 412030-412036
Міська влада
Мер міста Олександр Бисеров[1]
Вебсайт rtishevo.sarmo.ru
Мапа
Мапа
Ртищево. Карта розташування: Росія
Ртищево
Ртищево
Ртищево (Росія)


CMNS: Ртищево у Вікісховищі

Розташовано на заході Приволзької височини, за 214 км на захід від Саратова.

Історія ред.

Село Ртищево ред.

 
На цьому місці розташовувалася Покровська церква села Ртищево
 
Дільнична лікарня села Ртищевоо
(нині інфекційне відділення
Ртищевської ЦРЛ)

Село Ртищево виникло наприкінці XVI — початку XVII століть і належить до найдавніших російських поселень Прихопер'я. Вже в 1666 року у селі значився церковний прихід. Першими жителями його були переселенці з Перемишльської землі, Руського воєводства Королівства Польського. Село мало розміри півтори версти завдовжки й триста сажнів завширшки. До 1723 року воно називалося Покровським — від назви церкви.

В 1723 року по указу Петра I на території майбутніх Балашовського й Сердобського повітів були відведені землі й угіддя учасникам Північної війни. У їхньому числі був майор, що вирізнився в боях В. М. Ртищев, що одержав у помісне володіння село Покровське й землі по ріці Ольшанці площею близько 4000 десятин. В 1727 року Ртищеви перевезли сюди кріпаків з інших своїх маловрожайних маєтків. З цього часу в села з'явилася друга назва: Ртищево — на прізвище поміщика. У 1971 році село Ртищево увійшло до складу міста.

Пристанційне селище Ртищево ред.

В 1868 року комітетом земської Тамбово-Саратовської залізниці під будівництво станції другого класу були відчужені польові наділи селян села Ртищево Сердобського повіту. В 1871 року станція Ртищево була здана в експлуатацію.

Водночас при станції, на орендованих землях селян першого й другого Ртищевских товариств села, виникло однойменне селище. Фактично, село й селище були єдиним адміністративним утворенням: дозвіл на оренду й поселення в селищі, так звані «вироки» видавав сільський схід і підписував сільський староста. Такий стан речей зберігався аж до 1917 року, коли була утворена Ртищевська волость, із центром у селищі Ртищево, тобто селище стало самостійною адміністративною одиницею. У 1920 році селищу Ртищево було привласнено статус міста.

Населення ред.

Чисельність населення по роках (тис. осіб)
1875[4] 886 1923[5] 10,800 1940[6] 30,000 1970[7] 37,100 1996[7] 45,100 2005[7] 43,600
1897[4] ~3,000 1926[7] 11,400 1942[6] 28,203 1979[7] 41,100 2000[7] 45,000 2006[7] 43,448
1912[4] ~6,000 1936[6] 23,100 1959[7] 32,700 1989[7] 44,339 2001[7] 44,800 2007[7] 43,300
1917[5] 8,600 1939[5] 24,800 1967[7] 35,800 1992[7] 44,300 2003[7] 44,200

Промисловість ред.

Ртищево — великий залізничний вузол на перетині ліній СаратовТамбов і ПензаПоворино.

Залізниці, у які входила станція Ртищево з 1871 року
Роки / з по Назва
14 (27) січня 1871 1 січня 1891 Тамбово-Саратовська залізниця
1 січня 1891 11 січня 1892 Козлово-Саратовська залізниця
11 січня 1892 лютий 1939 Рязано-Уральська залізниця
лютого 1939 квітень 1942 Пензенська залізниця
квітня 1942 1 березня 1958 Південно-східна залізниця
1 березня 1958 вересень 1985 Приволзька залізниця
вересня 1985 Південно-східна залізниця

На підприємствах залізничного транспорту зайняте майже три чверті населення міста.

У місті також є м'ясокомбінат, завод «Аргон» і фабрика гігроскопічної вати.

Визначні пам'ятки ред.

Залізничний вокзал, будинки паровозного депо — зразки архітектури XIX століття.

Міський культурний центр (раніше Палац культури залізничників імені В. І. Леніна) — 1935 року будування.

Серед пам'ятників потрібно також відзначити Олександро-Невську церкву зі своєрідною архітектурою.

 
Олександро-Невська церква

Однопрестольна, в ім'я святого Благовірного Великого князя Олександра Невського, спочатку дерев'яна, церква була побудована на станції Ртищево Рязано-Уральської залізниці в 1889 року на пожертви залізничних службовців і приватних осіб. Побудована вона була на згадку чудесного рятування Найяснішої родини (17 (29) жовтня 1888 року на станції Боркі, під Харковом, відбулася катастрофа імператорського поїзда, у якому знаходився Олександр III зі своєю родиною. Ніхто з імператорського сімейства серйозно не постраждав). В 1911 року на засоби Товариства Рязано-Уральської залізниці, замість дерев'яної, побудували кам'яну церкву, розраховану на 780 осіб. У дерев'яному будинку розмістилася церковнопарафіяльна школа.

В 1924 року церкву закрили. У її будинку спочатку розташовувався робочий клуб імені В. І. Леніна (до 1935 року), потім аероклуб і райрада Осоавіахіма. У вересні 1940 року будинок був переданий у тимчасове користування райкому й райвиконкому під гараж, у березні 1941 року — під майстерні Ртищевського райпромкомбінату, потім під етапну комендатуру.

В 1944 року будинок церкви було повернуто вірянам. 1 липня 1944 року у місті Ртищево знову відкрилася православна церква.

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. Офіційний сайт Адміністрації Ртіщевского муніципального району
  2. ЗКТМУ
  3. (unspecified title) — 2016.
  4. а б в Шишмарёв Н. А. Город Ртищево. — Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1986. — (Города Саратовской области).
  5. а б в Народное хозяйство Саратовской области за 50 лет Советской власти: статистический сборник. — Саратов: Саратовское отделения изд-ва «Статистика», 1967.
  6. а б в Архив Ртищевского горрайисполкома
  7. а б в г д е ж и к л м н п р Народная энциклопедия «Мой Город», Ртищево.

Література ред.

  • Сдобников А. Нашему храму — 115 лет// Перекрёсток России. — 29 июня 2004
  • Селиванов Д. Ю.; Станция Ртищево: шаги становления// Перекрёсток России. — 20 января 2001, 27 января 2001
  • Соколов Н. Раскол в Саратовском крае, 1888
  • Шишмарёв Н. А.; Город Ртищево. — Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1986. — (Города Саратовской области). — С. 9.

Посилання ред.