Рочестер Американс

професійна хокейна команда в США

«Рочестер Американс» (англ. Rochester Americans) — американська професійна хокейна команда, базується в місті Рочестер, штат Нью-Йорк, виступає в Американській хокейній лізі. Свої домашні матчі проводять на Блю Кросс Арена, яка вміщує 11 000 глядачів. Логотип команди включає в себе щит з національними кольорами США та надписом «американці».

«Рочестер Американс»
Rochester Americans
Конференція Американська хокейна ліга
Дивізіон Північ
Заснована 1956
Історія Детройт Олімпікс
(1935 – 1936)
Піттсбург Горнетс (1936 – 1956)
Рочестер Американс (з 1956)
Домашня арена Блю Кросс Арена
Місто Рочестер, Нью-Йорк
Кольори червоний, синій та білий
              
Переможці конференції 6 разів здобував Кубок Колдера (АХЛ)
CMNS: Рочестер Американс у Вікісховищі

Історія

ред.

«Рочестер» є другою найстаршою командою в АХЛ, тільки «Герші Берс» (Hershey Bears) провів більше сезонів у цій лізі. Нині «Рочестер» є фарм-клубом «Баффало Сейбрс». Спочатку «Рочестер Американс» був заснований як фарм-клуб канадського «Монреаль Канадієнс». На додаток до співпраці з «Канадієнс» існував контракт із «Торонто Мейпл-Ліфс» і «Флоридою».

Заснування та становлення

ред.

Перший сезон в АХЛ «американці» закінчили під керівництвом тренера Біллі Рея на третьому місці в таблиці і зустрілися в першому раунді плей-оф з «Провіденс Редс». Завдяки чудовій грі воротаря Боббі Перро вийшли до фіналу Кубка Колдера, де вони програли «Клівленд Баронс». У 1959 році знову дійшли до фіналу, де поступились «Баффало Бізонс» у п'яти матчах. Відомі гравці того часу: Руді Мігай, Стів Крафтчек, Гарі Алдкорн, Ел Макніл, Віллі Маршалл і Біллі Хайк. Мігай та Хайк були згодом визнані MVP в АХЛ сезону 1958/59, а Хайк отримав ще одну нагороду «Новачок року».

Рік по тому «Рочестер Американс» переграли в серії «баронів» з Клівленда 3:0 та вийшли до фіналу Кубка Колдера. Але там програли в п'яти матчах «Спрінгфілд Індіанс», не допоміг клубу і воротар Ед Чедвік який проводив цей сезон у складі американців (права на нього належали клубу НХЛ «Торонто Мейпл-Ліфс»). Після того як хокеїсти з Рочестера пропустили плей-оф сезону 1960/61, «Монреаль Канадієнс» закінчив свою співпрацю з ними, таким чином тільки «Торонто Мейпл-Ліфс» залишився як партнер клубу.

У сезоні 1962/63 тут завершував свою кар'єру учасник трьох фіналів Кубка Стенлі Боб Армстронг.

У сезоні 1963/64 команду очолив колишній гравець клубу Джо Кроз'є. Під його керівництвом «Рочестер Американс» виграв Кубок Колдера в 1964/65, 1965/66, 1967/68, а 1967 року грали в фіналі — таким чином, вони є єдиною командою в історії АХЛ, що грала в фіналі Кубка чотири роки поспіль. Відомі гравці тієї епохи: Бронко Хорват, Джеррі Чіверс, Ларрі Гіллмен, Боббі Перро, Ал Арбо, Ларрі Джеффрі, Дерріл Слай, Норм Армстронг, Дуейн Рапп, Воллі Бойєр, Дік Гембл, Джим Паппен, Дон Черрі, Джеррі Ейман, Ед Літценбергер і Майк Волтон.

Сезони кінця 60-х — 70-х років

ред.

У 1967 році розширюється Національна хокейна ліга з шести до дванадцяти команд, багато гравців з Рочестера перебираються до нових клубів. Арбо та Едестранд до «Сент-Луїс Блюз», Ейман та Бойєр до «Окленда», Хорват («Міннесота») і Рапп («Піттсбург»), покинули команду Паппен і Волтон. Отже, сезон 1967/68 років розпочався з поразок, команда була на останньому місці (перед Різдвом). Щоб розв'язати проблеми, Кроз'є уклав угоду про обмін гравців з «Міннесота Норз-Старс». Уже в середині березня 1968 року «Рочестер» повертає втрачені позиції. Після перемоги в регулярному чемпіонаті, вони перемогли «Герші Берс» 4:1 у півфіналі і «Квебек Ейсес» 4:2 у фіналі. Останню гру серії «американці» виграли на полі суперника з рахунком 4:2.

Влітку 1968 була продана франшиза «Ванкувер Канакс», який пізніше взяв участь у Національній хокейній лізі, цього разу, «Канакс» грали в Західній хокейній лізі. У 1972 клуб з Рочестера був проданий місцевій інвестиційній групі. У наступні роки команда почала виходити в плей-оф і виграла регулярний сезон 1973/74 та почала співпрацювати з «Бостон Брюїнс». Цього ж сезону тут завершив кар'єру володар Кубка Стенлі 1965 Жан Готьє.

У 70-і найкращим захисником ліги тричі визнають Ноеля Прайса в 1970, 1972, 1976.

У сезоні 1975/76 ворота команди захищав бронзовий призер зимових Олімпійських ігор 1968 року Кен Бродерік. Наприкінці 70-х завершував кар'єру нападник «Брюїнс» Ерл Андерсон.

Сезони 80-х — 90-х років

ред.

1980, «Рочестер Американс» стають єдиним фарм-клубом «Баффало Сейбрс». У 80-х регулярно грають у плей-оф і двічі виграють Кубок Колдера в сезонах 1982/83 і 1986/87 років. З командою в цей час працювали такі тренери, як Майк Кінен, Джон Ван Боксмер, Джоді Гейдж, Джорді Робертсон та інші.

Джон Торторелла у 1996 році виграє черговий Кубок Колдера (вже вшосте в історії клубу). В наступних сезонах Брайн МакКатчен двічі виводив «Рочестер» у фінал кубка.

Відомі гравці цього періоду: Доменік Піттіс, Деніс Амель, Бенуа Гогю, Франциск Мето, Джеремі Аддуоно та воротарі Міка Норонен та Мартін Бірон.

Початок 21 століття

ред.

Влітку 2000 року, команду очолив Ренді Куннейворт. У сезоні 2003/04 «американці» вийшли у фінал Західної конференції, де програли «Мілвокі Адміралс» 4:1.

2005 року в доповнення до співпраці з «Сейбрс» додається «Флорида». Багато гравців «Американс» початку 2000-х грають або грали в НХЛ, зокрема Джейсон Помінвіль, Даніель Пайє, Кларк Макартур, Пол Гастед, Раєн Міллер, Кріс Торбурн, Дуг Яник і Каміл Крепс.

У 2007 році було оголошено, що після сезону 2007/08 угода про співпрацю між «Баффало» і «Рочестером» не буде продовжена. Причиною цього кроку стала співпраця з «пантерами».[1] У травні 2008 року керівництвом Американської хокейної ліги був затверджений продаж франшизи «Рочестер».[2] У червні 2008 року «Сейбрс» оголосили про новий фарм-клуб з Портленда. На цьому закінчилась 28-річна співпраця між двома клубами. Три роки по тому «Баффало» в особі Терренса Пегули оголосили про відновлення співпраці між двома клубами. 24 червня 2011 року Американська хокейна ліга затвердила співпрацю двох клубів.[3]

Досягнення

ред.
  • Володар Кубка Колдера — 1965, 1966, 1968, 1983, 1987 та 1996 років.
  • Фіналіст Кубка Колдера — 1957, 1960, 1967, 1977, 1984, 1990, 1991, 1993, 1999 та 2000 років.

Закріплені номера

ред.

Домашня арена

ред.

«Рочестер Американс» грає від часу свого заснування (1956 р.) на «Блю Кросс Арена», яка вміщує 11 215 глядачів під час хокейних матчів. Винятком є 1965/66 сезону, коли вони провели останні десять ігор сезону і плей-оф на домашній арені «Торонто Мейпл-Ліфс». Нині вони поділяють цю арену з «Рочестер Найтгокс» (Rochester Knighthawks), які виступають у Національній лізі Лакроса, та баскетбольною командою «Рочестер Разоршаркс» (Rochester Razorsharks).

Примітки

ред.

Посилання

ред.