Імператорське православне палестинське товариство

Імператорське православне палестинське товариство, ІППТ (рос. Импера́торское правосла́вное палести́нское о́бщество, ИППО) — міжнародна наукова, і гуманітарна організація, створена в Російській імперії в 1882 році, статутними завданнями якої є сприяння православному паломництву на Святу землю, наукове палестинознавство, сходознавство й гуманітарне співробітництво з народами Близького Сходу.

Імператорське православне палестинське товариство
(ІППТ)

На фасаді Сергіївського подвір'я в Єрусалимі емблема з монограмою імені Христа — хризма На фасаді Сергіївського подвір'я в Єрусалимі емблема з монограмою імені Христа — хризма
Оригінальна назва	рос. Российское палестинское общество (1918) рос. Православное Палестинское Общество (21 травня 1882) рос. Императорское православное палестинское общество (1889)
Девіз	«Не замовчу ради Сіону, і ради Єрусалиму не заспокоюсь» (Іс. 62:1)
Дата заснування	1882
Тип	міжнародна, наукова і гуманітарна організація
Голова	Степашин С. В.
Адреса	Ізраїль м. Єрусалим
Офіційний сайт	ippo.ru
Імператорське православне палестинське товариство у Вікісховищі

Попередниками Палестинського товариства були Палестинський комітет, заснований в 1859 році, та Палестинська комісія, в яку був перетворений в 1864 році згаданий комітет.

Товариство засноване 21 травня 1882 року, у день пам'яті святих рівноапостольних Костянтина й Олени, як Православне Палестинське Товариство. У 1889 році отримало почесне найменування «Імператорське». Після Жовтневого державного перевороту 1917 року товариство змушене було розділитися на дві незалежні організації — російську (в СРСР) і закордонну (поза Росією).

У 1918 році залишена в Росії частина товариства була перейменована в «Російське палестинське товариство» при Академії наук СРСР (РАН); 22 травня 1992 року було відновлено історичну назву — «Імператорське Православне Палестинське Товариство».

З 2007 року головою Імператорського православного палестинського товариства є Степашин С. В..

Джерела

• Дмитриевский А. А., Императорское Православное Палестинское Общество и его деятельность за истекшую четверть века. 1882—1907. Т.1. — СПб.: ИППО, Изд. Олега Абышко, 2008. — С.444. — (Библиотека Русской Палестины). — ISBN 978-5-903525-27-0.(рос.)
• Императорское Православное Палестинское Общество. — М.: ИППО, 2009. — С.40. — (Хроника основных событий: 9 февраля — 9 апреля 2009).(рос.)
• Императорское Православное Палестинское Общество к 130-летию со дня основания. — М.: ИППО, 2011. — С.114. — (Материалы Международной научной конференции «Императорское православное палестинское общество в Святой Земле. К 130-летию со дня основания»). — ISBN 978-5-91674-192-6.(рос.)
• Гибридный «Крестовый поход» Кремля: Императорское Палестинское Православное общество

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператорське православне палестинське товариство
• Официальный сайт Императорского Православного Палестинского Общества. Архив новостей 2004—2013 гг.(рос.)
• Сайт юбилейной выставки ИППО в Манеже. 5-14 июня 2012 г.(рос.)
• Музей истории Императорского Православного Палестинского Общества [Архівовано 2 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Официальный сайт Иерусалимского отделения Императорского Православного Палестинского Общества [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Страница Иерусалимского отделения ИППО на портале научно-просветительского Общества «Россия в красках» в Иерусалиме [Архівовано 20 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Страница Иерусалимского отделения ИППО на портале «Православный поклонник на Святой Земле» [Архівовано 11 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Проект по поиску сведений о дореволюционных членах ИППО «Возвращение памяти: история ИППО в регионах» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Ювачев И. П., Паломничество в Палестину к Гробу Господню. Гл.30. Православное Палестинское Общество [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Російські плани захопити Вселенську Патріархію: історія періоду Першої Світової війни. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 10 грудня 2018. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.