Рослини-паразити

Рослини-паразити — екологічна група покритонасінних рослин (Magnoliophyta), які отримують поживні речовини безпосередньо з тканин інших рослин. Зв'язок з рослиною-господарем паразит здійснює через гаусторії, що утворюються в результаті перетворення зародкового кореня або, в окремих випадках, тканин стебла[1]. В даний час відомо близько 4100 видів рослин-паразитів, що відносяться до 19 родин[2].

Повитиця, яка паразитує на акації (Пакистан)

КласифікаціяРедагувати

Рослини-паразити можуть бути класифіковані в такий спосіб:

  • 1a. Облігатні паразити — паразити, нездатні існувати без донора.
  • 1b. Факультативні паразити — паразити, здатні існувати без донора.
  • 2a. Стеблові паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин стебла.
  • 2b. Кореневі паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин кореня.
 
Голопаразит Hyobanche sanguinea, Ріхтерсфельдскій заповідник, Північно-Капська провінція, Південна Африка
  • 3a. Голопаразити — рослини, які повністю паразитують на інших рослинах і фактично не мають хлорофілу.
  • 3b. Напівпаразити — паразитуючі рослини, які також в якійсь мірі здійснює фотосинтез. Напівпаразити можуть отримувати від донора лише воду і мінеральні речовини. Також можуть отримувати від нього і частину органічних речовин.

Для напівпаразитів до одного виду може бути застосовано по одному елементу з трьох множин термінів, наприклад:

  • Nuytsia floribunda (західно-австралійське різдвяне дерево) — це облігатний кореневої напівпаразит.
  • Погремок (наприклад погремок малий) — це факультативний кореневий напівпаразит.
  • Омела — це облігатний стебловий напівпаразит.

Голопаразити завжди є облігатними, таким чином потрібні тільки 2 терміна, наприклад:

  • Березки — це стеблеві голопаразити.
  • Hydnora spp. є кореневими голопаразитами.

Деякі представники паразитівРедагувати

РаффлезеєвіРедагувати

Представники родини раффлезеєвих (близько 30 видів) паразитують на рослинах з роду Tetrasigma родини Виноградових. Паразит майже цілком знаходиться в корені або стеблі рослини-господаря: зовні розташовуються тільки квітки. Найбільш відомий представник — раффлезія Арнольда, яка характеризуються дуже великими квітками (до метра в діаметрі).

СанталовіРедагувати

У південних районах Росії досить часто на гілках тополь та інших дерев поселяється рослина омела — сильно розгалужений багаторічний чагарник. Це рослина здатна до фотосинтезу, але воду та інші мінеральні речовини вона отримує через гаусторії, проникаючу в ксилему дерева-господаря.

ЗаразиховіРедагувати

Представники родини заразихових позбавлені хлорофілу й існують цілком за рахунок рослини-господаря, на якому ростуть. Широко відомі представники роду Петров хрест. Його м'ясисті безбарвні стебла з одностороннім пензлем малиново-червоних квітів з'являються в російських лісах напровесні. Корінь, що знаходиться в ґрунті,, галузиться і утворює хрестоподібні з'єднання, від яких і пішла назва рослини.

ПаразитаксусРедагувати

Паразитаксус — ендемік острова Нова Каледонія, єдиний паразит серед хвойних[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Стеблевое происхождение гаусторий известно для родов повилика (Cuscuta) и Cassytha — по: Жук А. В. «Происхождение паразитизма у цветковых растений».// Вестник СПбГУ, 2001, серия 3, выпуск 1, сс. 170—186.
  2. Nickrent D. L., Musselman L. J. (2004). Introduction to Parasitic Flowering Plants. The Plant Health Instructor. DOI:10.1094/PHI-I-2004-0330-01
  3. Паразитаксус // {{{Заголовок}}}. — М. : Мир книги, 2003. — С. 34—35. — (Большая энциклопедия природы) — 15000 прим. — ISBN 5-8405-0365-7.

ПосиланняРедагувати