Роменський Михайло Даміанович
Миха́йло Даміа́нович Роме́нський(9 (21) листопада 1887, Курськ, Курська губернія, Російська імперія — 24 листопада 1971, Київ) — український оперний співак (бас), народний артист УРСР (1946).
| Михайло Даміанович Роменський | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 (21) листопада 1887 |
| Місце народження | Курськ, Курська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 24 листопада 1971 (84 роки) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | оперний співак |
| Співацький голос | бас |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Нагороди |
   |
Біографія ред.
Народився 9 (21) грудня 1887 року у Курську в родині чиновника. У дитинстві співав у церковному хорі. Навчався у Курському землемірному училищі і в класах А. М. Абази. У 1910 році його прослухав Л. В. Собінов і порадив йому вчитися у Л. Д. Донського у Московському Музично-драматичному училищі при Московському філармонічному товаристві. Однак вступити до цього училища Михайло Роменський зміг лише в 1913 році і закінчив в 1916 році.
З 1917 року виступав в оперних театрах Петрограда, Одеси, Томська, Омська, Новосибірська. З 1920 року соліст Оперного театру Ростова-на-Дону, у 1934–1941 роках — соліст Харківського, у 1942–1958 роках Київського оперних театрів. У 1947–1952 роках — професор Київської консерваторії.
Помер 24 листопада 1971 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 21; автор надгробку — Ржецький)[1].
Творчість ред.
Володів потужним голосом яскравого, барвистого тембру, широкого діапазону і досконалою технікою. Мав гарну співацьку школу, що дозволило до 70 років виступати в оперних спектаклях і до 84 - з концертами. Виступав у концертах, з особливим успіхом виконував українські і російські народні пісні, солоспіви. Знімався також у фільмі-опері «Тарас Бульба» (1952) в головній ролі.
Створив понад 80 різнохарактерних образів, серед них:
- Сусанін («Іван Сусанін» М. Глінки; Сталінська премія, 1949, одна з його найкращих партій);
- Борис Годунов, Варлаам («Борис Ґодунов» М. Мусорґського);
- Дон Базіліо («Севільський цирульник» Д. Россіні);
- Тарас («Тарас Бульба», М. Лисенка);
- Виборний («Наталка Полтавка» І. Котляревського);
- Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського);
- Гаврило («Богдан Хмельницький» К. Данькевича);
- Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно);
- Валько («Молода гвардія» Ю. Мейтуса)
- Гремін ("Євгеній Онєгін" П. Чайковського)
- Князь Галицький ("Князь Ігор" О. Бородіна)
Остання велика робота Михайла Роменського — партія Кутузова в опері С. Прокоф'єва «Війна і мир». У 1957 році за цю роботу він був відзначений Дипломом лауреата Всесоюзного фестивалю драматичних і музичних театрів.
Пам'ять ред.
Для увічнення пам'яті Михайла Роменського на будинку № 20 по вулиці Євгена Чикаленка у Києві, де він жив з 1944 по 1971 рік, встановлена меморіальна дошка (бронза, барельєфний портрет актора, його герої з опер; скульптор І. П. Шаповал, архітектор І. Г. Шемседінов; відкрита 31 травня 1979 року)[1].
Примітки ред.
- ↑ а б geo.ladimir.kiev.ua(рос.)
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.